Високоякісне поєднання мемуаристики, есеїстики та художньої літератури. Описане життя рабинської родини Львова міжвоєнного періоду, трагедія Голокосту, власний порятунок у резиденції Митрополита Шептицького і в монастирях студитів, служба в польській армії, боротьба за державу Ізраїль, важкий шлях економіста-політолога у США та Японії. Основа цієї книжки – ідеї та діяльність братів Шептицьких. Автор свідчив про Митрополита Шептицького ще у Римі у 1959 році, співпрацював із постуляцією у процесі беатифікації. Для істориків, краєзнавців, широкого кола читачів.
Усі три книги Б. Забарко містять свідчення й спогади колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто, а також тих, кому вдалося вижити під чужим ім’ям чи документами на окупованій нацистами території України. Спогади людей, які пережили небачену в історії Катастрофу (Голокост, Шоа), вміщують документальний матеріал про трагічну долю українського єврейства під час нацистського геноциду. Йдеться про життя людей, приречених на загибель, які, зберігаючи свою людську сутність, опиралися ворогу, боролися за своє існування й перемогли смерть; про взаємини між євреями й неєвреями – колабораціоністами, байдужими співгромадянами й тими шляхетними і сміливими людьми – Праведниками народів світу, – завдяки яким автори спогадів пережили Голокост. Ці людські спогади – частинка пам’яті народу, тріумф пам’яті над забуттям, – мають велике наукове, виховне й гуманістичне значення. Вони спростовують фальсифікації тих, хто з політичних міркувань заперечує Голокост, недооцінює його чи намагається переглянути.
Біографія Ольги Рапай – це її твори. В її відношенні до праці є щось вражаюче просте, майже селянське. Світ її творів – оброблений наділ землі, вистраждана і прекрасна утопія. Вона далася великою ціною щоденної праці довжиною в ціле життя. Цей світ – завойоване право жити не там, куди тебе кидає ненажерлива влада та нелюдська естетика соціалістичного реалізму, а у тому прекрасному світі, який ти зліпив сам собі. Трагізм XX століття і цієї конкретної долі відступають. Ми потрапляємо у світ світлий і камерний. У майстерні пані Ольги – як у заново знайденій хаті. У цій хаті продовжують жити і українське село, і єврейське містечко, і витончена міська культура з легкою картавинкою пісень Вертинського. Єврейська і українська традиції немов сплелись у казковому та парадоксальному лукомор’ї. Так дійсно могло бути.
Важливу частину діяльності Центру протягом 2010–2012 років становив проєкт «Розробка концепції та підготовка матеріалів для створення Всеукраїнського Музею єврейської історії та культури в Дніпропетровську» (нині місто Дніпро). Робота зі створення Музею здійснювалася спільно зі Всеукраїнським центром вивчення Голокосту «Ткума». (more…)
Керівники проекту: О. Стегній, А. Васильченко
Об’єктом цього соціологічного дослідження виступає група населення, яка утворилася в результаті активних переміщень людей між Україною та Ізраїлем. Авторів дослідження цікавлять причини, мотиви та соціальні наслідки від’їзду цих людей до Ізраїлю та їх повернення до України; складності їх адаптації в українському суспільстві, проблеми їх громадянської та етно-соціальної ідентифікації. Особливої уваги заслуговує вивчення індивідуальних історій перебування респондентів в Ізраїлі та з’ясування факторів, які спричинили їх виїзд з країни.
