У цій книзі подано огляд подій, що відбувалися в Україні в листопаді 2013 – лютому 2014 років. Ретроспектива Революції Гідності розгортається на тлі голосів її учасників, а також на тлі аналізу схожих революцій в інших країнах світу. Розгляд, зроблений не просто учасником Руху Спротиву, але й психіатром, надає фактам неочікуваного осмислення. Менталітет Майдану виведено в динаміці і суперечностях – він, як організм, зароджується, дорослішає, усвідомлює себе і врешті-решт діє. Аналізуючи поведінку учасників Руху Спротиву і пересічних громадян, які підтримали або не підтримали Майдан, автор робить висновки − які саме риси української ментальності під час екстремальної ситуації виявили себе найбільшою мірою, а які − залишилися «незадіяними». Завершується книга підсумком − яким чином змінилося світосприйняття українців після Майдану і що може чекати на Україну в майбутньому.
видавництва
Ця книжка – перша і поки що єдина в Україні – про те, де взагалі беруться людські права і як, пробившись із філософських джерел та вилившись у моральний наказ, вони беруться юридичною вагою та як на зміну виплеканій філософами доби Просвітництва приходить і в подальшому всесвітньо утверджується ідея людських прав як нормативне явище міжнародної та національних систем права. Написана за джерелами західної філософської, політичної та правничої традиції, ця праця є запереченням панівного у вітчизняній юридичній теорії і практиці підходу до розуміння сутності людських прав, побудованого на традиції радянського і пострадянського нормативного позитивізму. Відповідно до західної традиції права запропоновано висвітлення теми людських прав у формі лекцій з метою здобуття знань стосовно доктрин, принципів, інститутів, механізмів та процедур, що стоять на сторожі людських прав. 
«Мовою Бога» − повість, дія якої відбувається потойбіч лінії фронту. Авторка розповідає як люди, які ще вчора могли довіряти одне одному, мати приязні стосунки чи будувати спільне майбутнє, − враз змінюються і стають ворогами в єдиному, але вже такому різному для них місті. Людське в людині зазнає випробувань. Герої Олени Стяжкіної опиняються в обставинах, де змушені робити вибір, ціна якому − життя. 
Два видатні литовські інтелектуали, творчий доробок яких уже давно став вагомою частиною світового культурного процесу, ведуть публічний діалог про виклики сучасності, коли «вперше в історії загрозою для Заходу та взагалі для всього людства стає Росія — ревізіоністська й терористична ядерна держава, що її президент, Владімір Путін, являє собою незбагненну суміш гангстеризму, фашизму, іредентизму, реваншизму, крайнього націоналізму та радянської ностальгії», коли Китай і Росія «майстерно заманюють Захід у тенета своїх понять, нав’язують свій політичний словник і проблемно-тематичний контекст, у якому лише й можуть бути виправданими», і коли надзвичайно впливовими стають праворадикальні та расистські парадигми.
«Трактат з історії релігій» – один з найвідоміших творів видатного французького філософа та релігієзнавця румунського походження Мірчі Еліаде. На величезному фактографічному матеріалі автор вибудовує власну концепцію сакрального і профанного, пропонує класифікацію богів та інших сакральних створінь, визначає структуру і функцію міфів та символів. Українською мовою видається вперше. 
