В рубриці «Проза» вміщено тексти Р. Кофмана «Пасторальная симфония, или как я жил при немцах», С.Алексеевич «Время second-hand. Конец красного человека» та Д.Соболєва «О человеческой пыли. Из «Книги сказок». Рубрика «Поезія» представлена віршами Ш.І.Габіроля, М.Юдковського, Л.Череватенка та Г.Фальковича (Вступне слово С.Черепанова). В рубриці «Наші публікації» читач знайде тексти Є.Меламеда «Красовский, известный по делу Бейлиса», Гаррі Ланга «Серед євреїв у Києві» (Публікація та вступ Р. Сербина), Кн. Н.С.Трубецької «О расизме» (Вступна стаття В.Скуратовського). Рубрика «Критика і публіцистика» представлена текстами Г.Естрайха «Київ. Мудреці та літературна молодь», М.Бубера «Шлях людини за хасидським вченням», В.Черніна ««Нет тут Божьих казаков». Религиозная жизнь советского єврейства и еврейская советская литература 60-х–80-х гг.». Розділ «Епістолярія» подарує читачеві листування В.Некрасова (Публікація Т. Рогозовської). Рубрику «Єврейський Київ» розкриває стаття М.Кальницького «Вблизи «Жидовских ворот»». В рубриці «Мистецтво» увазі читача представлені стаття Є.Котляра «Иудаика Павла Жолтовского»» та інтерв’ю з Л.Журавльової з Ю.Норштейном «Мне рано дали понять, что я не такой, как другие». В заключній рубриці «In memorial» вміщені тексти Л.Фінберга «Свет Бориса Лекаря» та В.Мельниченко «Памяти Ады Рыбачук».
Детальніше – на сторінці, присвяченій ХХ числу альманаху «Єгупець»
Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець», №20. Редколегія: Г.Аронов, М.Петровський (гол. ред.), В.Богуславська, Ю.Веретеннікова, Є.Захаров, Г.Ліхтенштейн (відп. секр.), А.Павлишин, В.Радуцький, П.Рихло, К.Сігов, Л.Фінберг (заст. гол. ред.) – К.: Дух і Літера, 2011.– 386 с.
Пропонуємо вашій увазі повний текст альманаху в електронному вигляді
«Цю книгу варто прочитати кожному, хто серйозно ставиться до життя. Багато що ляже на душу і нагадає, і змусить замислитися: та що ж це воно діялося (і діється) з нами «у цьому світі без Бога і без людей»?! – як гірко висловився один із авторів цих текстів» – сказано у передмові до книги. Англомовне видання цієї книги здійснене завдяки зусиллям двох провідних філософів, дослідників Голокосту – «християнина із Клермонта» Джона К. Рота і «юдея з Вашингтона» Майкла Беренбаума. «У наш план, – зазначають вони у своїй передмові, – входило привернути увагу до творів, неодноразово цитованих дослідниками Голокосту». 
У розділі «Поза рубриками» читач має змогу ознайомитися з промовою президента України В.Ющенка у парламенті Держави Ізраїль Кнесеті 14 листопада 2007. Розділ «Драматургія» вміщує монодраму Й. Соболя. «Я не Дрейфус». Розділ «Проза» – твори Г. Кановича «Игра на вылет», Р.Плотникової «Швед у Полтаві», Я.Лотовського «Премии Оскара», С.Черепанова «Наполеон», А.Фредекінда «Pirsum Ha-Nes», З.Герберта «Апокрифи». Розділ «Поезія» – вірші М.Яснова, О.Лізена, Н.Сагаловського. В розділі «Епістолярія» – листування К. Чуковського з С.Мотовиловою та Л.Первомайського з Ю.Бейдером. У розділі «Наші публікації» вміщені архівні матеріали про долю єврейської інтелігенція під наглядом НКВС. Читача чекають статті Л.Череватенка «І я, смиренний Леонід…», В. Некрасова «После «Holocaust’a» та О.Вознесенського – «Король экрана». Рубрика «Критика та публіцистика» представляє відомих авторів-дослідників В.Ліхачева, М.Рябчика, М.Царинника, Ж.Ковбу, П.Рихла, М.Петровського. В рубриці «Мемуари» вміщено спогади М.Шехтмана. Рубрика «Мистецтво» представлена мистецтвознавчими статтями К.Сигова та І.Пастернак, І.Климової, А.Пучкова та Ю.Веретенникової. Завершує номер В.Радуцький «Листом до редакції».
The artist Zoya Lerman was born and lives in Kyiv, Ukraine. This book about her personal and creative life is based on her own recollections and stories recounted by her friends and collegues in the art world. Paintings and drawings presented in the book can tell the story of Zoya Lerman’s career better than any worlds. Zoya Lerman is an artistic talent of high caliber. In her art, she uniquely captures the eternal good, love, and beauty.
Ця книга є унікальною спробою автора дослідити події, що відбувалися у Східній Галичині і в його рідному місті Бережанах у період між 1919 і 1945 роками, поглянути на них не лише очима людини, яка ще дитиною пережила страхіття війни і Голокосту, а й очима інших учасників драми – поляків, євреїв, українців і німців. Це не просто ретельне історичне дослідження складних стосунків між етнічними групами, не просто спогади про мирні “янгольські” довоєнні часи, про трагічний період нацистської окупації і звірства енкаведистів під час панування совєтів. Це також пошук людяного й доброго в людині, пошук пояснення того, що робить із неї нелюда. Автор книги професор Шимон Редліх – один з небагатьох євреїв східногалицького міста Бережани, якому вдалося вижити в той страшний час, і сталося це завдяки українській родині Концевичів і польській родині Кодогних. Він знайшов у собі сили повернутися в минуле і розповісти нам про нього. 
