Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, – усе це грані однієї творчої особистості.
«Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. (more…)
Книга на сайтівидавництва
Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анекдотів. Його «Декамерон» і «Дон Кіхот», «Фауст» і «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників – і це далеко не все з його доробку, а головне – вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва. Ця книжка про великого характерника і скромника, що за життя став легендою. Однак в основі її правдиві свідчення, переплетені численними невідомими фактами, дослідженнями й світлинами. 
1987) – письменник і правозахисник. Один із очільників руху спротиву в Україні, автор першої правдивої оповіді про війну. Більшу частину життя писав про Київ. Через виступи у Бабиному Яру і проти політичних арештів змушений був емігрувати. В основі книжки значно перероблена і доповнена перша біографія письменника.
У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу подано біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди (1722–1794). Утім, це не лише життєпис видатної людини – тут постає яскравий образ України XVIII століття. Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя Сковороди, обрамлені двома окремими сюжетами – Prelude та Finale, що покликані надати біографії Сковороди якомога більшої глибини, а також показати його першорядну роль в українській духовній традиції. 
Книга культуролога Романа Корогодського вміщує вісім літературних портретів — Віктора Петрова (В. Домонтовича), Юрія Шевельова, Юрія Луцького, Сергія Параджанова, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка, Михайлини Коцюбинської, Опанаса Заливахи. Обраний жанр — оптика, крізь яку автор осмислює життя особистості в умовах комуністичної системи.
