The poetries by Marianna Kiyanovska are dedicated to the memory of Babyn Yar. Marianna Kiyanovska is a poet, translator, literary scholar, and a member of the National Writers’ Union of Ukraine and the Association of Ukrainian Writers. The book reproduces the sketches of the unfulfilled Babyn Yar memorial by Ada Rybachyk and Volodymyr Melnychenko, Zinovii Tolkachov’s painting Taleskoten from his Maidanek series of artworks, and photographs from the Babyn Yar series by Dmytro Peisakhov. (more…)
В эту книгу вошли многочисленные рассказы, жизненные истории, наблюдения психологов, убедительно доказывающие, что тяжелые травматические события имеют долгосрочные последствия и передаются через поколения. О Холокосте молчали преступники, молчали уцелевшие жертвы, молчали свидетели, по чьему равнодушному согласию совершались преступления. За это молчание платят их потомки. На наших глазах развиваются драматические конфликтные ситуации в мире. Одна из главных причин конфликтов – это бремя предыдущих травм. Книга показывает, что тщательная проработка травматических событий прошлого является важным фактором успешного решения насильственных конфликтов настоящего. (more…)
Перекладачка з нідерландської Наталія Карпенко розповіла UKRLIFE.TV про книжку “Без озлоблення, без ненависті. Щоденник Етті Гіллесум, 1941–1943”, яка нещодавно вийшла у видавництві “Дух і Літера”. У книзі – вражаюча історія єврейської жінки з Нідерландів, яка загинула у концтаборі Аушвіц у 1943 році.
Щоденник Етті Гіллесум розкриває глибоку внутрішню зміну, яка відбувається з авторкою в роки Другої світової війни під час посилення утисків євреїв у Нідерландах. 27-річна єврейська жінка
із неймовірно інтенсивним емоційним та інтелектуальним життям і невизначеними прагненнями між 1941 та 1943 перетворюється на зрілу особистість. Посеред пекла воєнних часів, у вирі непростих особистих стосунків, за підтримки друзів та улюблених книжок Етті навчається плекати в собі паростки любові, віри та людяності, приймати долю свого народу без нарікань та озлоблення і в глибині страждань щоразу відкривати красу життя. Зрештою, читач стає свідком того, як, перебуваючи у концтаборі, вона прагне стати «мислячим серцем бараку». (more…)