Art and Criticism Almanac Iegupets №19

У 19 числі часопису представлені наступні матеріали: Драматургія та проза: Савийон Либрехт. Банальность любви. Перевод В.Радуцкого; Сергій Черепанов. Три оповідання. Переклад О.Порядинської; Михаил Юдовский. Жаркое бабы Фиры. Поезія: Инна Лесовая. Стихотворения; Пауль Целан. «долучи мене до мигдалю…». Переклад П.Рихла. Наші публікації: Юрій Федькович. Ренегат; Лідія Ковалень. Новела Юрія Федьковича «Der Renegat»; Д.М.Ратгауз: Снова в Киеве; Мартін Грей. В ім’я всіх людей; Михаил Кальницкий. Экспертиза профессора Глаголева. Критика та публіцистика: Йоханан Петровський-Штерн. Антиколоніальна альтернатива; Володимир Каденко. Смерть Цигельбойма: на хвилину стати сумлінням людства; Анатолий Приставкин. Милость к падшим. Епістолярія: «Живем содержательно и патетически бестолково…». Письма А.Дейча М.Рыльскому. Мемуари; Лев Копелев. Беда и вина; Артем Пальян. Хвала прощению грехов. Мистецтво: Мария Гейко. Судьба в одну выставку. Любаша; Виктор Малахов. «Оборванные струны» Арона Футермана; Юлий Лифшиц. На грани забвения; Леонид Флейдерман. Его песня шла по свету. In Memoriam: Памяти Михаила Александровича Рыбакова.

Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець», №19. Редколегія: Г.Аронов, М.Петровський (ред.), В.Богуславська, Ю.Веретеннікова, І.Клімова, Г.Ліхтенштейн (відп. секр.), К.Сігов, Л.Фінберг – К.: Дух і Літера, 2010. 472 с.

Пропонуємо вашій увазі повний текст альманаху в електронному вигляді:

Інші номери альманаху: №22№21, №20, №19, №18, №17, №16, №15, №14, №13, №12, №11, №10, №9, №8

(more…)

Виставка скульптури Луїзи Черешкевич

Виставка скульптури Луїзи Черешкевич проходила в Музеї гетьманства (вул. Спаська, 16-б, ст. м. «Контрактова площа») з 9 грудня 2009 року по 30 січня 2010 року

Творення є актом гри. Творці – мисливці за сенсом, ловці істини. Істина – тільки тінь гри первісної. Зброя творця – чистий звук відкритої душі. Мова творця – знак. Створене – пастка для перехожого, проте подарунок для того, хто чує».

Луїза Черешкевич

Роботи Луїзи Черешкевич:

 

Інформацію про художній альбом та каталог робіт Луїзи Черешкевич можна знайти на нашому сайті. (more…)

Виставка «Арт-юдаїка. Століття ХХ»

Виставка «Арт-юдаїка. Століття ХХ» проходила в галереї «Дукат» (вул. Грушевського, 4) з 10 вересня по 10 листопада 2010 року.

Організатори виставки:
  • Галерея «Дукат»
  • Центр юдаїки НаУКМА
Юдаїка – напрям колекціонування, що бурхливо розвивається у всьому світі. Виставка в київській галереї «Дукат» представляє зібрання живопису, графіки та скульптури, об’єднане назвою «Арт-юдаїка. Століття ХХ». Багато експонатів широкий загал побачить уперше – інші вже добре відомі, але представлені в новому контексті. Експозиція відтворює панораму розвитку образотворчої юдаїки ХХ століття, починаючи з творів вітчизняних митців першої третини сторіччя Соломона Кишиневського, Зигмунда Балка та створених пізніше в еміграції плеядою найвідоміших єврейських митців – Давидом Відгофом, Яковом Шапіро, Натаном Альтманом, Ісахаром-Бер Рибаком та Мане-Кацом; репрезентуючи нонконформістів Михайла Вайнштейна, Йосипа Островського — майстрів другої хвилі авангарду XX століття, класика радянського живопису Роберта Фалька, і до робіт наших сучасників — молодих, але вже визнаних художників Матвія Вайсберга, Пінхаса Фішеля та інших талановитих митців. Окрасою виставки стануть ілюстрації Марка Шагала до збірки поезій Давида Гофштейна «Троєр» (Смуток) (1922 р.). Яскрава, образна і наївна мова єврейської народної творчості стала на початку XX століття основою професійного мистецтва. Звичайно ж, і національні культури народів, серед яких жили художники-євреї, неминуче впливали на їх творчість. Тут неможливо провести жорстку межу між родовим і загальнолюдським. Однак у мистецтві євреїв Східної Європи ми несподівано знаходимо саме те, що сучасна людина особливо цінує: індивідуальність митця, його здатність до самовираження, вміння гармонійно поєднати в одній композиції різні художні традиції. Пінхас Фішель (1971 р.н.) «Молитва»

Мане-Кац (1894-1962) «Рабин»

Марк Стерлінг (1897-1978) «Автопортрет з мінорою». 1940-1950

Луїза Черешкевич (1944 р.н.) «Рахіль»

Пінхас Фішель (1971 р.н.) «Молитва»

(more…)

Виставка живопису та графіки Люби Рапопорт

Виставка проходила в Національному Художньому музеї України з 20 серпня по 13 вересня 2009 року.


Організатори виставки:

  • Національний Художній музей України
  • Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА

Куратор: Олена Агамян

Виставка презентувала творчий доробок Люби Рапопорт, одного з найцікавіших художників сучасності. Любов Рапопорт народилася в сім’ї відомих українських живописців. Атмосфера творчої праці, що панувала в родині, допомогла Любі рано визначити свій шлях у мистецтві. Від батька, пейзажиста Бориса Рапопорта, у Люби тонке розуміння життя природи. Від матері, Ганни Файнерман, емоційно-експресивне ставлення до кольору та любов до українського народного мистецтва. Але якщо у Ганни Файнерман любов до народного мистецтва проявилася у святковій декоративності полотен, то творчості Люби притаманне фольклорне сприйняття світу, де буденне органічно перетинається з космічним. Серед робіт, що були представлені на виставці, – галерея портретів 70-років. На кожному з них – людина яскравої індивідуальності, творча еліта епохи. Точний, дещо гротесковий малюнок, увага до внутрішнього світу портретованих – все підкреслює неповторність кожної особистості. Люди, що з’явилися на полотнах художниці на межі тисячоліть, не є портретними зображеннями конкретних осіб. «Я не знаю, звідки вони приходять. Мені здається, що спочатку я їх малюю, а потім вже зустрічаю десь на зупинці, чи в супермаркеті», – так коментує сама Люба появу нових персонажів. Герої її полотен настільки захоплені творчим процесом споглядання, що, здається, розчинили свою особистість у вічній красі природи. Художницю, як і її героїв, приваблюють не тільки затишні куточки Києва, а й життя мегаполісу часів розрухи та нескінченної реконструкції. Драматично-експресивні, ці пейзажі вражають своєю емоційною театральністю. Але за цією театральністю – всеосяжна багатоплановість повсякденності. Життя міста та буття його мешканців, драматичний, дещо парадоксальний колорит полотен, енергійна, іноді шокуюча поверхня, з використанням різних фактур та лесувань. На виставці вперше широко показані автопортрети Люби – іронічні та експресивні, зворушливі, і навіть сентиментальні. «Автопортретом» можна назвати і альбом художниці, що вийшов і був презентований у червні цього року у НХМУ. Для багатьох прихильників творчості Люби Рапопорт це видання стало відкриттям не лише завдяки якісним репродукціям, що дають можливість простежити творчий шлях художниці, а й неочікуваним мемуарним нотаткам Люби. Виставка презентувала близько 100 творів живопису та графіки.

Олена Агамян


(more…)

Інтерв’ю Євгенії Кононенко: Інтелектуальна відвага Леоніда Фінберга

(more…)