У грудні 2007 – січні 2008 року в Національному художньому музеї України відбулася виставка, що представляла діяльність відомого об’єднання єврейських митців, письменників, режисерів і видавців «Культур-Ліґа».
Організатори виставки:
- Національний художній музей України
- Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА
- Центр європейських гуманітарних досліджень НаУКМА
- Російський єврейський музей
- Паризький єврейський музей
- Національна Бібліотека України імені В. І. Вернадського
Учасниками «Культур-Ліґи» були: Марк Шагал, Ель (Елієзер) Лисицький, Давид Гофштейн, Перец Маркіш, Марк Епштейн, Натан Альтман та інші всесвітньо відомі діячі культури. «Культур-Ліґа» діяла в Києві, Москві, Варшаві, Вітебську – містах, в яких на той час єврейське життя було найбільш цікавим та інтенсивним. Найбільш активно «Культур-Ліґа» працювала у 20-ті роки XX століття – несприятливий час для творчості. Книги публікувалися на поганому папері, виставок практично не було. Лише згодом роботи митців були оцінені як шедеври, а лічені книги, що зберіглися, стали раритетами.
На виставці було представлено живопис, графіку і плакати «Культур-Ліґи», а також архівні документи, книги та фотографії, що розповідали про діяльність об’єднання.
Був виданий альбом-каталог виставки. До каталогу увійшли статті провідних мистецтвознавців, які представили «Культур-Ліґу» в контексті загальних тенденцій культури XX століття.
Відео:
- Відео з виставки про діяльність “Культур-Ліґи” в телепрограмі новин на телеканалі ТСН
Виставка:
- 1 жовтня 2012 року в Галереї Маршала (м. Ольштин, Польща) була відкрита виставка «Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років»
Рецензії:
- Ярослава Музиченко. “Серце Культур-Ліґи”. Україна Молода
- Ольга Петрова. “Культур-Лига возвращается”. Зеркало Недели
Виставка живопису та графіки Пінхаса (Павла) Фішеля проходила з 28 листопада по 19 грудня 2007 в галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 квітня 2007 – 13 травня 2007 в Національному художньому музеї України пройшла виставка кераміки та скульптури Ольги Рапай.
Ольга Рапай народилася 1929 року в м. Харкові. 1956 року закінчила Київський державний художній інститут (вчитель з фаху – М.Гельман). З 1960 – член спілки художників України. Учасник численних міських та всеукраїнських виставок. …Мотиви та образи, до яких прийшла Ольга Рапай після довгого творчого і дуже складного життєвого шляху, як до певного філософського підсумку пережитого, складають пластичну книжку чистої радості буття, в котрій поєднані грайливе, дитяче й мудре… …Кожна з фігурок її об’ємних композицій має свій характер і психологічний стан, й поєднання цих станів створює враження емоційної рухливості, при якій вони дійсно “виступають на сцені”, або “працюють на глядача”, входять з ним у чуттєвий контакт…
Діана Клочко (із статті до альбому мисткині,
Ольга Рапай. Альбом – К.: Дух і Літера, 2007. – 96 с.)
Інші виставки:
- Кераміка «Кольорові ярмарки» . Пам’яті Ольги Рапай, КалітаАртКлуб, 2012 р.
- Кераміка Ольги Рапай «Кольорові ярмарки», КалітаАртКлуб, 2011 р.
Роботи з альбому Ольги Рапай
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У рубриці «Проза» читач знайде повість Р. Плотнікової про часи Голокосту «В яру згасаючих зірок» та оповідання Г. Кановича про післявоєнне єврейське життя. Поезія представлена О. Городницьким, О. Бобошко та І. Лісовою. У рубриці «Епістолярія» надруковано листи Д. Еттнігера до В.Н.Вайсблата. Розділ «Критика і публіцистика» вміщує тексти: Д. Соболєва «У бік Хазарії», П. Рихла «Поезія після Освенціма: «Фуга смерті» Пауля Целана як інтертекст», «Целанова «Фуга смерті» в українських і російських перекладах (Василь Стус, Петро Рихло, Ольга Судакова, Леонід Череватенко)», Н. Степули «Бруно Шульц: епілог життєпису», С. Левіна «Бабель на Волге: рассказ об одной экспедиции», Я. Палахатнюка «Мій Ізраїль». У розділі «Наші публікації» – стаття В. Жаботинського «Идеалы стоят выше изветов…». Рубрика «Мистецтво» вміщує статтю Ю. Веретенникової про колекцію єврейських предметів І. Миневича, статтю-інтерв’ю художника П. Фішеля та художниці-аніматора О. Касавіної.
