Відомо, що серед матеріалів про історію Варшавського гетто небагато свідоцтв учасників цих подій. Саме тому спогади Мішеля Мазора вражають, а описані події видаються ірраціональними, такими, що не могли мати місця в світовій цивілізації ХХ століття. Автор цієї книги – син відомого київського адвоката – в молоді роки виїхав до Варшави, де отримав юридичну освіту і працював юристом. Вони з дружиною пережили весь жах Варшавського ґетто і залишилися живими попри все. Ця книга – свідчення про людське життя в нелюдських умовах, становить інтерес для широкого кола читачів, які небайдужі до історії людства і людяності.
Збірка об’єднує майже 30 авторів – науковців та дослідників із Ізраїлю, США, Австрії, Великобританії, Франції, Польщі, Росії, Білорусі та України, котрі вивчають минуле, теперішнє та майбутнє мови їдиш.
Jews and Slavs. Vol. 22. Їдиш – єврейська національна мова через 100 років. Матеріали Чернівецької Міжнародної Конференції з мови їдиш, 2008 р. Міжнародна ювілейна конференція. Єрусалим–Київ. – К.: Дух і Літера. 2010. – 352 с. ISBN 978-966-378-152-5
Рецензії та статті:
- Галина Ковальчук. Кришмелейнен для мамелошн. Интернет-портал Booknik
Ця книга про єврейський театр: екскурси в історію, неймовірні повороти доль… Засновник сучасного єврейського театру Авраам Гольдфаден, уславлені режисери Євген Вахтангов і Всеволод Мейєрхольд, московський ГОСЕТ Олександра Грабовського з чудовим художником-сценаристом Олександром Тишлером, із видатним Соломоном Михоелсом та Беньяміном Зускіним, творчий шлях європейських та американських єврейських театрів, «блукаючі зірки» – видатні єврейські актори та актриси, котрі увійшли до плеяди світових театральних зірок… – прекрасні, одухотворені обличчя, споглядають на читача зі «Сторінок», любовно укладених Мойсеєм Лоєвим.
У старовинних Чернівцях, багатонаціональному та багатокультурному місті з дивовижним поєднанням архітектурних стилів, існує багато пам’яток єврейської архітектури, які були осередками усіх проявів національного, релігійного, культурного та побутового життя євреїв аж до Другої світової війни.В Ілюстрованій Карті-схемі уміщено найвідоміші з них: Єврейський Нацiональний дім; Велика синагога; Синагога «Темпль»; Синагога «Бейт-Тфіла Біньямін»; Хоральна синагога «Бейт-Арес», Синагога на єврейському цвинтарі; Будинок і синагога Боянер Ребе; Синагога «Хевра Теілім»; Синагога «Бейт-Ізраїль Аксельрод»; Синагога Мордко і Таубі Корн; Синагога Арона і Фріди Голдфрухт; Товариство «Моргенройт» і єврейський театр; Гуртожиток і їдальня «Менза» для бідних єврейських студентів; Єврейський шпиталь; Єврейська гімназія; Школа «Сафа Іврія»; Сирітський будинок; Лазня та міква; Товариство «Тойнбіхалле»; Товариство допомоги незаможнiм «Махсіке Шаббат»; Богадiльня для старих людей; Притулок для старих людей «Азіл»; «Перше єврейське товариство з надання допомоги хворим (гільдія кравців)» та ін.
Буклет присвячений Чернівецькому Музею історії та культури євреїв Буковини. Експозиція музею охоплює період, починаючи від кінця 18 ст. до середини 20 ст. Значна кількість експонатів – старовинні книги, документи, поштові листівки, предмети релігії та побуту. Вагоме місце займає релігійне життя євреїв Буковини. Музей знайомить з єврейськими культурними та політичними рухами кін. 19 – поч. 20 ст., літературним процесом на Буковині, а також повсякденним життям євреїв, їх вподобаннями та духовними потребами.
