Я давно привыкла к чтению 2—3 книг одновременно. Одна для души, вторая — для работы, третья — для метро или самолета, четвертая, пятая.. Каждая занимает отведенное ей место и ждет своей очереди. Время, когда я открывала книгу и уже не могла выпуститьееиз рук, когда читала весь день, забросив домашние дела, читала ночью с фонариком под одеялом, ушло безвозвратно. Что искала в книгах? То же, что и все. Кем быть? Как быть? Быть или не быть?
Долго надеялась найти ту главную, которая ответит на все вопросы. Пока не нашла. (більше…)
У буквальному перекладі з французької «багатель» означає «дрібничка». З легкої руки Франсуа Куперена ця назва закріпилася за невеликими, легкими для виконання музичними п’єсами, призначеними переважно для фортепіано. Багателі, які Валентин Сильвестров, на той час автор уже 9-ти симфоній, почав писати у нульові роки, спочатку також мислилися ним як невибагливі п’єси: композитор неодноразово підкреслював, що вони створювалися без усілякого наміру, самі собою. Але поступово з них склався цілий «багательний епос». 
Сінтія Озік – знана американська письменниця єврейського походження. Вона пише есеї та романи, а відома передусім своєю малою прозою. Її ім’я побувало у шорт-листах найпрестижніших премій – від відзнаки О’Генрі до Оранжпрайс, від премії Рі до Букера. Озік називають Афіною американського літературного пантеону. Про неї пишуть книжки і захищають дисертації. Настав нарешті час познайомитися з нею й українському читачеві: видавництво «Дух і літера» оприлюднило 
