Єврейські пісні на совєтську тематику, про які вже мало хто чув, страви з кошерної свинини, поступова підміна цінностей та традицій. Єврейська спільнота теж пережила цей період совєтизації та винищення того, що було рідним. Цей досвід незабаром стане унікальною книгою “Совєтське й кошерне. Єврейська народна культура в совецькому союзі в 1923-1939 роках”, яку чекаємо незабаром у видавництві “Дух і літера”. Тим часом, редакторка книги історикиня Ріна Ісаєва розповідає нам про найцікавіші сторінки книги та історію її створення.
Як судили без суду в Совєтському Союзі, ховали в’язнів від сусідів та змушували людей красти їжу у друзів. Що здавалось страшнішим німецького концтабору та як залишитись людиною в нелюдських умовах. Ця книга написана російською, але ніколи не видавалась в Россії. Та чи буде? Навряд чи найближчим часом. Але ми мусимо знати правду та розповідати іншим. Про життя та ув’язнення доктора філософії Юліуса Марголіна – в інтерв’ю з історикинею Ріною Ісаєвою, яка долучилась до першого видання книги спогадів “Подорож до країни Зе-Ка” “На підставі п’ятирічного досвіду я стверджую, що радянська влада створила у своїй країні підземне пекло, царство рабів за колючим дротом, недоступне контролю світової громадської думки”, – Юліус Марголін.
Дивитись інтерв’ю повністю
До книжки увійшло листування літературознавця, есеїста, одного з лідерів руху опору 1960-х Євгена Сверстюка (1928–2014) з його дружиною Валерією Андрієвською (нар. 1938), психолінгвістом, співробітницею Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Епістолярій, що склався упродовж 12 років, з одного боку, в політичних таборах і на засланні, з іншого – в умовах радянського Києва, є детальним описом повсякдення та чуттєвого досвіду адресатів і вповні передає суспільну атмосферу того часу.
Характерна особливість листів – уміння авторів стати над життєвими обставинами, вірність справжнім, непроминальним цінностям. Дуже світлі і психологічно виважені, вони слугували як внутрішнє опертя і захисний щит, як спосіб творчої реалізації і життєдайного спілкування духовно споріднених людей. (більше…)
У програмі “Дух і Літера” на Ukrlife.tv докторка історичних наук Олена Стяжкіна говорила про свою нову книжку “Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років” та про сам феномен радянського крізь призму мови та повсякденних практик. (більше…)
«Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років» – це книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після вигнання нацистів.
Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. (більше…)
Книга на сайтівидавництва
