ДАУБЕР ДЖЕРЕМІ
На позір здається, ніби класик єврейської літератури Шолом-Алейхем добре відомий широкому загалу. Але насправді доробок письменника наразі доступний нам хіба на дрібку. Праця Шолома Рабиновича, який вигадав собі веселий псевдонім «Добридень», так тісно перепліталася з його особистістю, що народжувався окремий світ, де сама фігура автора являє суміш реальної людини й містифікованого, а подекуди аж міфічного персонажа.
Іван Монолатій
Головний герой цієї біографії – Яків Оренштайн – син народу Книги, дитина книгаря-комівояжера та єврейки-горянки. Його життя і праця пройшли в кількох державах – Австро-Угорській та Російській імперіях, Українській та Західноукраїнській Народних Республіках, Веймарській республіці, Другій Речі Посполитій та Третьому Рейху. За свою видавничу діяльність він став заручником російського окупаційного режиму, його оголосили шпигуном, звинуватили у політичній неблагонадійності та зраді державі. Він співпрацював з інститутами української еміграції, купував літаки для УНР, був дипломатичним радником й посередником між Українською військовою організацією та єврейськими міжнародними організаціями, підтримав ідею створення українського університету.
Подано досвід неупередженої біографії найвідомішого українського драматурга радянської доби Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972), найодіознішої постаті української культури і театрального істеблішменту ХХ століття. Отримавши всі можливі відзнаки, Корнійчук сприймався людьми, звиклими думати над тим, де вони перебувають, як той, хто у сценічному втіленні уособлював негатив радянської ідеології з її візантійщиною та приховану антилюдяність соціалістичного експерименту.
У цій книжці на основі багатого джерельного матеріалу Леонід Ушкалов подає біографію українського публіциста, науковця та громадського діяча Михайла Драгоманова (1841–1895). Автор символічно поділив життєпис на п’ятдесят чотири параграфи й спробував, за його ж словами, «наскільки це можливо, показати життя Драгоманова не чорно-білим, а барвистим, таким, яким наше життя є насправді». «Без гніву і пристрасті» він оповідає про повсякдення свого героя і пробує проникнути у світ його ідей. Однак, автор переконаний, що «магістральний сюжет» життя Драгоманова можна уявляти по-різному. (більше…)
Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за визначенням друзів, – усе це грані однієї творчої особистості.
«Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910–1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. (більше…)
Книга на сайті
