31-й номер художньо-публіцистичного альманаху «Єгупець» присвячено 80-м роковинам трагедії Бабиного Яру. Номер відкриває експертна анкета про осмислення цієї трагедії. Серед респондентів – провідні інтелектуали сучасності, Адам Поморський (літературознавець, перекладач, президент польського ПЕН-клубу), Юрій Щербак (письменник, громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний посол України, експосол в Ізраїлі, США, Мексиці й Канаді), Маріанна Кіяновська (поетка, перекладачка, літературознавиця), Девід Саттер (американський журналіст та публіцист, автор книг «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу» (Дух і Літера, 2018), «Менше знаєш, краще спиш. Шлях Росії до терору та диктатури за Єльцина та Путіна» (Дух і Літера, 2016), (більше…)
30-й номер альманаху “Єгупець” відкриває промова Леоніда Фінберга на врученні премії імені Станіслава Вінценза за гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів. Розділ “Наші публікації” містить статтю Світлани Сімакової “Партитура доби за матеріалами архіву Мотла Талалаєвського”, написану на базі унікального архіву письменника, що зберігається у Центрі юдаїки. Рубрика “Проза” представлена перекладами творів Олександра Лізена та сучасними інтерпретаціями творів Пауля Целана. У розділі “Поезія” містяться вірші Людмили Херсонської та Веніаміна Блаженного.
Після того, як у квітні 1941 року до Югославії вдерлися війська країн Осі, Словенію поділили на окупаційні зони Німеччина, Італія та Угорщина. Місто Марибор перейменовано на Марбург-на-Драві, колишні сусіди стали ворогами, а в навколишніх горах розпочався рух опору. Три головні персонажі роману – Валентин, учасник руху опору, його кохана Соня й есесівець Людвіг – кожен у свій спосіб намагаються захистити своє право на любов… Війна руйнує їхні світи та ламає їхні долі. (більше…)
Вперше пропонується український переклад «Чорної книги» – збірки свідчень і документів про Голокост, зібраних Єврейським антифашистським комітетом у роки Другої світової війни. Оригінальний текст книги було набрано 1947 року, однак розгортання антисемітської кампанії в СРСР завадило її публікації. 1980 року збірку вперше видано в Єрусалимі. Для істориків, студентів, учителів і всіх, хто цікавиться історією Східної Європи. (більше…)
4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.
В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.
«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.
Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.
«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».
__________________________________
Спікери проєкту:
«Спогади»
Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України
Юрій Скіра,кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету
Всеволод Стеблюк,заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»
В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України
Мирослав Маринович,проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму
Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)
Владислав Троїцький,театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії