ДАУБЕР ДЖЕРЕМІ
На позір здається, ніби класик єврейської літератури Шолом-Алейхем добре відомий широкому загалу. Але насправді доробок письменника наразі доступний нам хіба на дрібку. Праця Шолома Рабиновича, який вигадав собі веселий псевдонім «Добридень», так тісно перепліталася з його особистістю, що народжувався окремий світ, де сама фігура автора являє суміш реальної людини й містифікованого, а подекуди аж міфічного персонажа.
Іван Монолатій
Головний герой цієї біографії – Яків Оренштайн – син народу Книги, дитина книгаря-комівояжера та єврейки-горянки. Його життя і праця пройшли в кількох державах – Австро-Угорській та Російській імперіях, Українській та Західноукраїнській Народних Республіках, Веймарській республіці, Другій Речі Посполитій та Третьому Рейху. За свою видавничу діяльність він став заручником російського окупаційного режиму, його оголосили шпигуном, звинуватили у політичній неблагонадійності та зраді державі. Він співпрацював з інститутами української еміграції, купував літаки для УНР, був дипломатичним радником й посередником між Українською військовою організацією та єврейськими міжнародними організаціями, підтримав ідею створення українського університету.
Ґрупінська Ханка
«І знову по колу» – це запис розмов з учасниками та учасницями повстання у Варшавському гетто (квітень 1943 року), які польська журналістка, есеїстка, письменниця і дослідниця Ханка Ґрупінська провадила у 1985–2000 роках. У фокусі діалогів-спогадів перебуває повсякденне життя в гетто і поза ним у реаліях Голокосту, подробиці роботи підпільних організацій, людські емоції та стосунки, біографії, порятунки і смерті, приготування до збройного виступу, нерівні бої з нацистами, відступ уцілілих повстанців із гетто, а також їхнє повоєнне життя в Польщі та за кордоном. Герої Варшавського гетто з відстані прожитих десятиліть міркують про природу Голокосту і Опору, про людські якості у критичні моменти, про добро і зло.
34-й номер альманаху «Єгупець» складається з дев’яти розділів.
У розділі «Дві війни» – поетична підбірка Станіслава Чернілевського, фрагменти бойового щоденника Олексія Сінченка, звернена до американських законодавців стаття Тімоті Снайдера про Україну й матеріал Льолі Кантор-Казовської щодо «Хамасу».
Розділ «Публіцистика» представлено виступом Шимона Переса, ювілейним інтерв’ю Тетяни Терен з Леонідом Фінбергом та статтею Єгуди Бауера, що висвітлює проблеми антисемітизму. Серед прозових творів номера – «Подорож людини під кепом» Майка Йогансена, (більше…)
Єврейські пісні на совєтську тематику, про які вже мало хто чув, страви з кошерної свинини, поступова підміна цінностей та традицій. Єврейська спільнота теж пережила цей період совєтизації та винищення того, що було рідним. Цей досвід незабаром стане унікальною книгою “Совєтське й кошерне. Єврейська народна культура в совецькому союзі в 1923-1939 роках”, яку чекаємо незабаром у видавництві “Дух і літера”. Тим часом, редакторка книги історикиня Ріна Ісаєва розповідає нам про найцікавіші сторінки книги та історію її створення.
