Видавнича діяльність становить значну частину роботи Центру юдаїки. Щороку ми готуємо до друку близько 10–12 видань. І за роки нашої роботи ми опублікували низку книг з історії, культури та філософії євреїв України та Європи. Частина з цих праць вже стала бібліографічною рідкістю.

Центр юдаїки разом із видавництвом «Дух і Літера» опублікували понад 80 книг, серед яких «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» (2012); путівник «Єврейські адреси Києва» (2012); «Діалоги порозуміння: українсько-єврейські взаємини» (2011); «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910-1920-х років» (2007); «Поза межами розуміння: філософи та богослови про Голокост» (2009) та інші.

Наші книги одержали низку відзнак на національних та міжнародних книжкових фестивалях. Так, видання «Книжкова графіка митців Культур-Ліґи» та «Єврейська цивілізація: оксфордський підручник з юдаїки» отримали вищі нагороди Форуму видавців у Львові та «Книжкового Арсеналу» 2012 року.

Экранный мир Сергея Параджанова: Cборник статей

Книга «Экранный мир Сергея Параджанова» – это сборник статей, посвященных фильмам всемирно известного кинорежиссера. Авторы статей – киноведы из разных стран: Украины, России, Армении, США, Франции. В числе авторов: Иван Дзюба, Владимир Турбин, Лев Аннинский, Вадим Скуратовский, Мирон Черненко, Юрий Лотман, Януш Газда, Герберт Маршалл, Жорж Нива…

В сборник вошли рецензии на фильмы С. Параджанова, опубликованные в киноведческих изданиях в период с 1965 по 1989 годы, а также материалы, написанные сравнительно недавно. Составитель сборника – кандидат искусствоведения, киновед Юрий Морозов. Его статьи о творчестве С. Параджанова публиковались в журнале «KINO-КОЛО», «Киноведческих записках» и других изданиях. Главная тема представленных в сборнике фотоматериалов – С. Параджанов в работе над своими фильмами. (більше…)

Художньо-публіцистичний альманах “Єгупець” № 22

В 22-ому номері альманаху «Єгупець» рубрика «Поезія» представлена віршами Григорія Фальковича, Бориса Херсонського, Ілони Тайх та Олексія Зараховича. У розділі «Проза» опубліковані уривки з роману Інни Лєсової «Янтарная Комната», лібрето та зонги мюзикла «Мотеле» Гелія Аронова та оповідання Йосла Бернштейна (пер. з їдишу) та Амоса Оза (пер. з івриту). У розділі «Критика та публіцистика» надруковані дослідження Йоханана Петровського-Штерна про єврейсько-українську ідентичність Грицька Кернеренка, Йоанни Лісек про поетку та феміністку Хану Левіну, Геннадія Ейстрайха про радянський їдиш 1920-х на матеріалі прози того часу. (більше…)

Митрополит Андрей Шептицький: Документи і матеріали, 1941–1944

Вперше публікуються записи послань, листів Андрея Шептицького, актів Митрополичого Ординаріяту з часів німецької окупації Східної Галичини (1941–1944), які вів секретар Митрополита о. Володимир Грицай. Подані історико-архівна довідка про документи, які зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади України у фонді ОУН (ф. 3833, оп. 3, спр. 13), коментарі до записів, біографічна довідка про о. В. Грицая, структура і склад Митрополичого Ординаріяту, стаття наукового редактора видання Андрія Кравчука “Соціальне вчення та діяльність Митрополита Андрея Шептицького під час німецької окупації Галичини”. (більше…)

Зібрання творів М. Я. Береговського “Єврейський музичний фольклор” у форматі CD

Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства видав у вигляді комплекту CD (електронних книг) зібрання творів М. Я. Береговського “Єврейський музичний фольклор”:

Том 1. «Робітничі та революційні пісні. Рекрутські пісні та пісні про війну» (зміст)

(більше…)

Єжи Фіцовський. Регіони великої єресі та околиці

Великого прозаїка Бруно Шульца час і обставини прирекли на смерть від гестапівської кулі та забуття. Проте польський поет і літературознавець Єжи Фіцовський (1924-2006) урятував пам’ять про геніального дрогобичанина, упродовж 60 років невтомно шукаючи його земні сліди та інтерпретуючи літературну, графічну, епістолярну й критичну спадщину. Ця книга – опис цієї видатної пригоди духу, своєрідний інтелектуальний детектив, пам’ятник багатокультурному середовищу Галичини, безповоротно зруйнованому нацистами й комуністами. (більше…)