Бабин Яр: історія та пам’ять

Висвітлено історію Бабиного Яру – однієї з найбільш вражаючих людських трагедій, котру спричинив нацистський окупаційний режим. Досліджується політика пам’яті/забуття Бабиного Яру від сталінських часів до сьогодення. Книжка стала результатом співпраці науковців із різних галузей знання і різних країн світу – України, Канади, Нідерландів, США, Ізраїлю, Франції, яких поєднало усвідомлення важливості збереження пам’яті про Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій XX століття. (більше…)

Книга на сайті
видавництва

Підготовка та проведення міжнародної наукової конференції «Митрополит Андрей Шептицький та єврейські громади в часи Другої світової війни. Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі»

Керівник: Леонід Фінберг, Анна Прохорова

 

Історію Другої світової війни на теренах України та й усього колишнього Радянського Союзу вивчали вкрай недосконало. Дослідження радянських учених були, зазвичай, тенденційними, ідеологічно заангажованими. Натомість учені Європи та Америки майже не мали доступу до багатьох архівів, тому і їхні тексти не можуть претендувати на повноту. Надзвичайно мало досліджені долі мирного населення у цей період. Одне з найважливіших завдань конференції організатори вбачали у висвітленні малодосліджених аспектів проблематики: радянської окупації західних земель, політики нацистів та радянської влади щодо найменш захищених верств населення (євреї, роми, ув’язнені), життя локальних громад під окупацією тощо. Окрему уваги учасники й організатори конференції приділили постаті митрополита Андрея Шептицького, який в міру сил намагався рятувати усіх – українців, поляків, євреїв.

Учасниками конференції стали українські та закордонні дослідники. Свої наукові доробки представили вчені з різних куточків нашої країни: від Львова та Івано-Франківська до Чернігова, Харкова, Одеси і Сімферополя. А участь колег із Польщі та Білорусі дозволила розширити контекстуальні рамки заходу до масштабів Східної Європи.

Оля Гнатюк. Відвага і страх

Життя в окупованому Львові описано з перспективи особистої історії. Головну увагу зосереджено на поведінці людей, що постали перед загрозою смерті. Однак незвичність оповіді, що спирається на щоденники, спогади, листи і навіть протоколи допитів, полягає не тільки в цьому. Йдеться про долю людей і водночас долю польської, української та єврейської інтеліґенції, про складні стосунки між ними, про різні вияви солідарності та ворожості, в основі яких лежали відвага і страх.

Читачеві запропоновано замислитися над тим, наскільки сучасні уявлення про Другу світову війну сформувалися під тиском національних наративів, що не залишали місця не тільки для інших наративів, а й для індивідуальних свідчень, якщо ті не вписувалися в панівний дискурс. (більше…)

Книга на сайті
видавництва

Митрополит Андрей Шептицький: Документи і матеріали, 1941–1944

Вперше публікуються записи послань, листів Андрея Шептицького, актів Митрополичого Ординаріяту з часів німецької окупації Східної Галичини (1941–1944), які вів секретар Митрополита о. Володимир Грицай. Подані історико-архівна довідка про документи, які зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади України у фонді ОУН (ф. 3833, оп. 3, спр. 13), коментарі до записів, біографічна довідка про о. В. Грицая, структура і склад Митрополичого Ординаріяту, стаття наукового редактора видання Андрія Кравчука “Соціальне вчення та діяльність Митрополита Андрея Шептицького під час німецької окупації Галичини”. (більше…)

Поза межами розуміння: Філософи та богослови про Голокост

«Цю книгу варто прочитати кожному, хто серйозно ставиться до життя. Багато що ляже на душу і нагадає, і змусить замислитися: та що ж це воно діялося (і діється) з нами «у цьому світі без Бога і без людей»?! – як гірко висловився один із авторів цих текстів» – сказано у передмові до книги. Англомовне видання цієї книги здійснене завдяки зусиллям двох провідних філософів, дослідників Голокосту – «християнина із Клермонта» Джона К. Рота і «юдея з Вашингтона» Майкла Беренбаума. «У наш план, – зазначають вони у своїй передмові, – входило привернути увагу до творів, неодноразово цитованих дослідниками Голокосту». (більше…)