34-й номер альманаху «Єгупець» складається з дев’яти розділів.
У розділі «Дві війни» – поетична підбірка Станіслава Чернілевського, фрагменти бойового щоденника Олексія Сінченка, звернена до американських законодавців стаття Тімоті Снайдера про Україну й матеріал Льолі Кантор-Казовської щодо «Хамасу».
Розділ «Публіцистика» представлено виступом Шимона Переса, ювілейним інтерв’ю Тетяни Терен з Леонідом Фінбергом та статтею Єгуди Бауера, що висвітлює проблеми антисемітизму. Серед прозових творів номера – «Подорож людини під кепом» Майка Йогансена, (більше…)
У книзі представлено теоретичний доробок Дебори Фоґель (1900–1942), постаті знакової для України. У своїх есеях, написаних польською та їдишем, авторка серед іншого розповідає про процес роботи над поетичними збірками «Фігури днів», «Манекени» та збіркою прозових монтажів «
Ця книга є виданням-білінгвою вибраних творів із «Кобзаря» Тараса Шевченка. Усі вміщені тут переклади їдишем були зроблені впродовж 1920–1930-х років відомим єврейським поетом Давидом Гофштейном (1889–1952). Книга проілюстрована малюнками «бойчукіста» Василя Седляра (1899–1937), якими було оформлено унікальне видання «Кобзаря» 1931 р. 
У 1920-ті роки з’явилися публікації, автори яких стверджували, що саме в Україні зосередилося багато талантів їдишської літератури. Це справедливе твердження було пов’язано з творчістю Шолом-Алейхема, а також письменників-модерністів так званої Київської Групи – Давида Берґельсона, Давида Гофштейна, Переца Маркіша, Дера Ністера і Лейба (Лева) Квітка. Практично всі вони пізніше стали жертвами сталінських репресій. В цій книзі професор Нью-Йоркського університету Геннадій Естрайх аналізує творчі та ідеологічні пошуки письменників, журналістів, акторів, педагогів, філологів, які брали участь у створенні й розвитку єврейського культурного середовища в Україні. 
