Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 32

32-й номер альманаху «Єгупець» умовно поділений на дві частини: війна та довоєнний період. «Воєнний» блок альманаху уміщає статтю Тімоті Снайдера «Девʼять тез про путінський фашизм», нарис Костянтина Сігова «Скарб українського опору має розбудити Європу», щоденники війни Олени Стяжкіної, добірку поезій Бориса Херсонського, вірші Ії Киви, Дарини Чупат, Олександра Авербуха, Олафа Клеменсена, Юлії Мусаковської.
«Довоєнний» блок альманаху представлений добіркою поезій Богдани Матіяш, перекладами з німецької віршів Неллі Закс, статтею Йоханана Петровського-Штерна
(більше…)

Валізка

width=
Автор: Кріс Нейлор-Баллестерос.
Переклад: Ія Ківа
Мерілін, Рафаелю та Люсіль.
І всім, хто починає нове життя далеко від дому.

Коли одного дня звідкись прибуває втомлений незнайомець з валізкою, у всіх одразу ж з’являється чимало запитань. Хто він такий? Звідки він узявся? Що в нього у валізці? (більше…)

Піжмурки зі смертю. Дитячі розповіді про недитячу історію.

width= Анна Ямчук, Микола Кушнір

В основі сюжету – реальні життєві історії чотирьох свідків Голокосту, які пережили його у дитячому віці. Для відображення драматургії подій у книзі використано елементи графічного роману. Краще зрозуміти всі нюанси цієї непростої теми юним читачам допоможуть спеціальні провідники (сторінками книги), у ролі яких виступили так само реально існуючі люди Еріка Григорчук та Олексій Фисюк – представники молодого покоління сучасних чернівчан. Над книгою працювала (більше…)

На роковини трагедії в Бабиному Яру відбудеться перформанс із віршами

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс «БАБИН ЯР. ГОЛОСАМИ».

30 вересня о 18.00 режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами «оживить» вірші зі збірки Маріанни Кіяновської «Бабин яр. Голосами». До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала національну Шевченківську пемію, входять 67 віршів, присвячені тим подіям. У перформансі поезія ніби звучить голосами загиблих: це дуже емоційні та сильні вірші, через які розкриваються особисті історії та велика трагедія.

Нагадаємо, наприкінці вересня 1941 року в Києві, у Бабиному Яру, сталася одна із найжорстокіших трагедій Другої світової війни. Впродовж двох днів, 29 і 30 вересня, було вбито понад 30 тисяч євреїв. У наступні місяці німецької окупації в Бабиному Яру, окрім євреїв, убивали ромів, українських націоналістів, військовополонених, психічнохворих.

Захід організовується Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Місце проведення представлено на мапі-схемі:

Початок брифінгу для ЗМІ о 18:00 (локація 1, знайомство з автором).

Спікери брифінгу:

Леонід Фінберг – соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера»;
Олег Ліпцин – американський та український театральний режисер, актор, дослідник театру і педагог.

З питань акредитації просимо звертатися до координаторок проєкту: Анастасії Гайдукевич /+38 096 3172761/; Ірини Волгіної /+38 050 4138350/; Олени Корнелюк /+38 050 4182825/.

Сумна звістка з Єрусалима

Пішов із життя Віктор Радуцький — один з тих, хто будував українсько-єврейські взаємини, як тільки це стало можливим. Він був блискучим перекладачем і в чималій мірі ми знайомилися з текстами ізраїльських письменників завдяки перекладам Віктора Радуцького. І Амос Оз, і Аарон Аппельфельд, і Бен-Ціон Томер відомі нам завдяки блискучим перекладам Віктора. Він допомагав нам створити антологію ізраїльської поезії і без нього ми це не змогли б зробити. Окрім того, що він виступав, як перекладач літератури, він впродовж багатьох років і десятиліть супроводжував практично всі делегації ізраїльських президентів та прем’єр-міністрів до України (Шимона Переса, Іцхака Рабіна, Арієля Шарона, Беньяміна Нетаньягу). Симетрично, коли українські лідери приїздили до Ізраїлю, їх теж перекладав Віктор Радуцький. Він перекладав віртуозно, інколи, коли людина промовляла якийсь спіч і забувала, що треба надати слово перекладачу, Віктор і через 5, і через 10 хвилин такого монологу перекладав текст чудово, начебто ніякої помилки перед тим не було. Ніхто інший так не міг перекладати, як це робив Віктор.

Він був активістом багатьох структур, які опікувалися співпрацею між політичними діячами та інтелектуалами Ізраїлю та України. Його цінили і в Ізраїлі, і в Україні, де він отримав найпочесніші нагороди. Його тексти, його спадщина залишаються з нами і ще не одне покоління українців сприйматиме Ізраїль через блискучі тексти від Віктора Радуцького. Світла пам’ять.

Леонід Фінберг