Написання посібників з історії та мистецтва євреїв України для єврейських шкіл

Керівники: Леонід Фінберг, Наталя Риндюк

 

Донедавна в єврейських школах України були практично відсутні навчальні матеріали, що висвітлювали історію та художню культуру євреїв, які впродовж століть проживають на теренах нашої країни. Учні таких шкіл хоча б якоюсь мірою вивчали єврейську складову історії західної цивілізації, натомість про минуле єврейської громади України вони не дізнавалися практично ні про що інше, окрім трагічних сторінок погромів та Голокосту.

Мета проєкту полягала в тому, щоби змістити акценти викладання єврейської історії та мистецтва України, продемонструвавши довгу історію співжиття та українсько-єврейських взаємин, а також надзвичайно багату культурну спадщину євреїв України.

В результаті проєкту було написано, видано, презентовано та запроваджено в навчальний процес два посібники: «Сторінки єврейської історії України» та «Сторінки єврейського мистецтва України» (обидва – «Дух і Літера», 2018).

Розробка концепції та підготовка до видання Антології текстів українського дисидентського руху

Керівник: Леонід Фінберг

 

За роки незалежності України чимало було зроблено для осмислення українського дисидентського руху 1960-80-х років. Вийшли друком численні збірки творів Василя Стуса, Валерія Марченка, Зиновія Антонюка, Миколи Руденка та інших. У видавництвах «Смолоскип», «Фоліо», «Дух і Літера» тощо було видано вражаючі книги спогадів Мирослава Мариновича, Семена Глузмана, Зиновія Антонюка, Йосифа Зісельса, Світлани Кириченко, Василя Овсієнка та інших.

З’явилося декілька досліджень про історію дисидентського руху. Водночас усі ці видання є першоджерелами, важливими для сучасників подій, але не орієнтованими на наступні покоління. Адже фундаментальні книги, як правило, читають про свій час, а інші періоди історії людей (не дослідників) цікавлять менше. Але надзвичайно важливо, щоб етос та дискурс, концепти та тези українського дисидентського руху стали значимими для наступного покоління.

Для цього той масив текстів, який склався дотепер, необхідно було впорядкувати, систематизувати та представити для наших молодших сучасників. Саме сьогодні, на новому історичному етапі, після подій Майдану, стало можливим і більш глибоке осмислення дисидентського руху як передісторії мужності героїв Майдану та війни на сході України.

У світовій практиці існував відповідний досвід: книги, які описують найбільш значимі події національної історії, видаються у вигляді антологій. Така антологія текстів «Дисиденти» («Дух і Літера», 2018) і стала результатом цього проєкту.

Підготовка та видання підручника з арамейської мови Дмитра Цоліна «Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса»

Керівник: Леонід Фінберг

 

Ця книга є практичним підручником із вивчення арамейської мови Біблії та Тарґума Онкелоса. Вона містить не лише необхідні теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а й вправи, які допоможуть краще засвоїти вивчений матеріал. Наприкінці кожного розділу запропоновано екскурс в історичну граматику, в якому показано зміни граматичних форм порівняно з іншими семітськими мовами. Підручник зацікавить студентів та викладачів, а також усіх, хто вивчає арамейську мову.

Автор – доктор філологічних наук, доцент Національного університету «Острозька академія» Дмитро Цолін.

Переклад з їдишу українською та підготовка до видання повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочник»

Керівник: Олександра Уралова

Повість «Тев’є-молочник» Шолом-Алейхема (1859 – 1916) побудована у формі монологів головного героя, звернених до самого автора, і дає читачеві можливість дізнатися, як жилося незаможній єврейській сім’ї на українських землях у складі Російської імперії. Зі сторінок книги постають «народний філософ» Тев’є, його дружина та доньки. Шолом Алейхем називав Тев’є найулюбленішим із усіх створених ним літературних типів: він шляхетний і простакуватий, побожний і сповнений протиріч, розуміє людей, відчуває красу природи і ніколи не йде проти совісті. Останній розділ книги за радянських часів було вилучено цензурою. Повний текст твору українською мовою публікується вперше.

Підготовка та проведення міжнародної наукової конференції «Збереження та популяризація єврейської культурної спадщини України»

Керівники: Леонід Фінберг, Анна Прохорова

 

26–27 жовтня 2016 року в Києві Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА спільно з Асоціацією єврейських організацій та общин України (Ваадом) України та Фондом НАДАВ (Ізраїль) провів міжнародну наукову конференцію «Збереження та популяризація єврейської спадщини України». На заході були присутні дослідники, мистецтвознавці, архівні та музейні працівники з Німеччини, Польщі, Ізраїлю та різних міст України (Києва, Чернівців, Харкова, Івано-Франківська, Львова, Одеси).

Учасниками конференції було піднято широкий спектр питань, що охоплюють практично всі аспекти збереження єврейської культурної спадщини України. Прозвучали доповіді про збереження та популяризацію архівних та музейних колекцій з історії євреїв України. Було приділено увагу текстології та проблемі перекладів єврейської літератури. Окремими блоками розглядалися питання історії єврейського мистецтва – театру, живопису, кінематографу, виготовлення ритуального начиння. Серед іншого, було презентовано урбаністичний проект «Shtetl Routes» і путівники єврейськими місцями пам’яті Києва та Харкова.

Окрім доповідей, на конференції було організовано два круглих столи: «Стан і проблеми збереження та опису єврейських фондів і колекцій в архівах, музеях, бібліотеках України» та «Сучасні цифрові технології та популяризація єврейської спадщини». Гості та учасники конференції мали змогу відвідати тематичні експозиції в музеї НаУКМА: «Українсько-єврейський сімейний альбом. Фотографії та розповіді з циклу інтерв’ю Centropa Едварда Сиротти» та «Портрети. Виставка фотографій Романа Віленського».