Чеслав Мілош належить до ґрона класиків польської літератури, а водночас до тих письменників, яким польська культура другої половини ХХ ст. завдячує своє модерне обличчя. Зібрані у книжці есеї Нобелівського лауреата представляють українському читачеві блискучого інтелектуала, його духовну біографію, накладену на сітку географічних координат Вільно – Варшава – Париж – Берклі – Краків та співзвучну з найважливішими подіями ХХ століття. Читач знайде у книжці також виразні портрети поетових приятелів і побратимів Єжи Ґедройця, Станіслава Вінценза, Вітольда Ґомбровича, Томаса Венцлови, Йосифа Бродського.
У книзі представлені есеї Адама Міхніка – польського громадського діяча, дисидента, публіциста, активного учасника політичної опозиції в Польщі 1968–1989 років, одного з лідерів легендарної «Солідарності», головного редактора «Ґазети виборчої» з 1989 року до теперішнього часу. А. Міхніх як представник першого післявоєнного покоління активно долучився до створення нової Польщі. Він пройшов крізь арешти і ув’язнення, долаючи наклепи, втрати, розчарування… Його мрією була демократична Польща, і він докладав максимум зусиль задля досягнення цієї мети. Події та роздуми про ці події знайшли своє відображення на сторінках книги. Періоду боротьби з комунізмом присвячені три перші есеї збірки, періоду змагань за вільну і демократичну Польщу – всі інші. У книгу увійшли нариси про ідейних наставників Міхніка – Антонія Слонімського та Яцека Куроня, про дилеми польського романтизму, про драматичне переплетення польсько-українських та польсько-єврейських стосунків, які Міхнік розуміє і відчуває як мало хто.
Ця книга – бажання залишити згадку про непідвладне часу мистецтво – театр. В основу книги покладено фотографії з вистав театру «ДАХ», створеного 1994 року в Києві знаним українським режисером Владиславом Троїцьким. «ДАХ» – відкрита територія для творчості, а його історія – це передовсім долі людей, які його формували. Книга містить аналітичні та публіцистичні тексти про театр та про особистостей, які долучилися до його творення. (більше…)
Це видання є найбільш повним авторським збірником українських перекладів Юліана Тувіма. Маріанна Кіяновська не лише талановито переклала понад півтори сотні його поезій, а й створила унікальний портрет-реконструкцію польського поета єврейського походження на тлі епохи, на тлі більш як півстолітньої історі Польщі. Перекладач спробувала розкрити феномен таланту й особистості Юліана Тувіма, не уникаючи при цьому болісних і складних тем. Відтак «Поезії та контексти» – це не лише вірші, а й факти (в іменах і датах), уривки зі спогадів сучасників, які особисто знали Тувіма.Ними зафіксовано барвистий і суперечливий образ однієї з найвидатніших і найтрагічніших постатей у польській культурі XX століття. (більше…)
Есть особенное время между настоящим и прошлым. Оно отделяет состоявшуюся жизнь от всех остальных, длящихся в земном каждодневном измерении. Это время принадлежит памяти, отсюда она начинается и длится. работа памяти. У Бориса Лекаря есть большое преимущество, он был художником и воспоминания о нем имеют материальное подтверждение, насколько можно считать материальной работу художника, и cозданный им мир. Этому сопутствуют непременные рассуждения о духовности и растворению биографии в туманящемся пространстве дат и событий. Такова участь художника, в той же степени человека, как и творца, явления, по которому когда-нибудь станут оценивать самое время. О результатах остается только гадать, но основания такие есть, и почему бы не предаться этому занятию, мечтаниям, которые должны сохранить нас всех вместе, одним поколением в неясном будущем. (більше…)
