Два видатні литовські інтелектуали, творчий доробок яких уже давно став вагомою частиною світового культурного процесу, ведуть публічний діалог про виклики сучасності, коли «вперше в історії загрозою для Заходу та взагалі для всього людства стає Росія — ревізіоністська й терористична ядерна держава, що її президент, Владімір Путін, являє собою незбагненну суміш гангстеризму, фашизму, іредентизму, реваншизму, крайнього націоналізму та радянської ностальгії», коли Китай і Росія «майстерно заманюють Захід у тенета своїх понять, нав’язують свій політичний словник і проблемно-тематичний контекст, у якому лише й можуть бути виправданими», і коли надзвичайно впливовими стають праворадикальні та расистські парадигми.
Відповіді Л. Донскіса і Т. Венцлови на ці виклики засновані на класичних цінностях прав людини, європейській єдності, пріоритеті культури, науки та освіти й на етичному принципі — не боятись і робити, що треба. (більше…)
Книга на сайтівидавництва
До збірки увійшли тексти доповідей учасників наукової конференції. У статтях висвітлюється роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941–1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя в містах у роки окупації. Окремо розглядаються проблеми подолання радянських міфів про історію Другої світової війни, а також досліджуються масштаби та специфіка репресій радянської влади – від початку Другої світової війни до окупації території Західної України. 
У 1920-ті роки з’явилися публікації, автори яких стверджували, що саме в Україні зосередилося багато талантів їдишської літератури. Це справедливе твердження було пов’язано з творчістю Шолом-Алейхема, а також письменників-модерністів так званої Київської Групи – Давида Берґельсона, Давида Гофштейна, Переца Маркіша, Дера Ністера і Лейба (Лева) Квітка. Практично всі вони пізніше стали жертвами сталінських репресій. В цій книзі професор Нью-Йоркського університету Геннадій Естрайх аналізує творчі та ідеологічні пошуки письменників, журналістів, акторів, педагогів, філологів, які брали участь у створенні й розвитку єврейського культурного середовища в Україні. 
During World War II Babyn Yar, like Auschwitz in present-day Poland, became a prominent symbol of the destruction of the European Jews during the Holocaust. This deadly process began in September 1941 with the murder of nearly 34,000 Jews and continued over the next several years with the shootings of tens of thousands more Jews as well as the Roma people, the mentally ill, Soviet prisoners of war, Ukrainian national activists, Communist party members, and ordinary residents of Kyiv taken as hostages. These people were stripped of their dignity as individuals and subjected to inhuman brutality and then murdered. Babyn Yar became one of the most traumatic sites in the Ukrainian experience of World War II. 
