Художній альбом «Книжкова графіка художників Культур-Ліґи» представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. Альбом – свого роду продовження книги «Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років». Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку. До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.
Автобіографічна книга Міни Дойч – це щира оповідь, яка охоплює роки Голокосту, прожиті у підпіллі, та післявоєнні роки життя авторки. Незважаючи на чималі втрати, страждання та поневіряння, Міна мала величезну силу духу та любові до життя, якою надихала своїх близьких. У скрутних умовах переховування вона виховала доньку, а з часом реалізувала свої медичні знання. Сила духу авторки є незаперечним взірцем для прийдешніх поколінь. (більше…)
«Хранителями спогадів» у давнину називали тих, хто зберігає й передає нащадкам родинні історії – пам’ять про рід, а отже, й про них самих. Тож не випадково родинна й особиста історії отця Патріка Дебуа, одного з таких «хранителів спогадів», розгортаються на тлі спогадів українських селян про масові вбивства євреїв у роки німецької окупації і тим самим стають часткою спільної павутини культурної, національної й загальнолюдської пам’яті про Голокост.
Чеслав Мілош належить до ґрона класиків польської літератури, а водночас до тих письменників, яким польська культура другої половини ХХ ст. завдячує своє модерне обличчя. Зібрані у книжці есеї Нобелівського лауреата представляють українському читачеві блискучого інтелектуала, його духовну біографію, накладену на сітку географічних координат Вільно – Варшава – Париж – Берклі – Краків та співзвучну з найважливішими подіями ХХ століття. Читач знайде у книжці також виразні портрети поетових приятелів і побратимів Єжи Ґедройця, Станіслава Вінценза, Вітольда Ґомбровича, Томаса Венцлови, Йосифа Бродського.
Одеса – назва не лише міста, а й міфу. Назва, яка викликає різні сподівання й уявлення, започатковані в літературі, кіномистецтві, театрі. Темою цієї книги є внесок російської літератури ХХ століття в побудову міфу про Одесу. Місто подарувало людям талановитих літераторів, які, в свою чергу, дарують світові Одесу. Унікальні образи міста постають із текстів І. Буніна, К. Паустовського, І. Бабеля, І. Ільфа і Є. Петрова, В. Катаєва та Ю. Олеші, які майстерно об’єднав та представив читачеві нідерландський письменник Ян Пауль Гінріхс.
