Шібболет – гебрайське поняття, запозичене з біблійної Книги Суддів (12:4–6). Там воно означає словесний розпізнавальний знак, своєрідний пароль, за яким відрізняють своїх від чужинців. Так зветься також один з найвідоміших віршів Пауля Целана, в якому це слово є символом приналежності до табору гнаних і переслідуваних. Шібболет – це немовби диференційний код людської свідомості, носій національної та мовно-культурної ідентичності. Книга літературознавця і перекладача Петра Рихла присвячена пошукам єврейської ідентичності в німецькомовній ліриці Буковини, де ця проблема нерідко набувала не тільки художньо-естетичного, але й екзистенціального значення. (більше…)
Багатовікова історія Києва – невіддільна від історії місцевої єврейської громади, виникнення якої сягає часів дохристиянської Русі. Попри всі переслідування, єврейська громада Києва залишила яскравий слід в усіх галузях життя міста. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття тут плідно працювали видатні підприємці й комерсанти, інженери та вчені, правники та лікарі, літератори та митці. Пропонована мапа, звичайно, не претендує на всеосяжність. За її межами залишилося чимало адрес, пов’язаних з діяльністю видатних київських євреїв, що уславилися на творчій, науковій, громадянській, господарчій, промисловій та військовій нивах. Але й того, що позначене на карті, вистачає, щоб переконатися в історичний глибині та розмаїтті єврейської духовної та матеріальної спадщини в Києві.
„Дитя єврейське” – документальна історія порятунку однієї єврейської дитини в смертну для багатьох тисяч київських євреїв годину. І це не тільки данина пам’яті про жахливу історію Бабиного Яру, що вразила світ своєю безмежною жорстокістю. По суті, це сьогоднішня розмова про сучасні системи насильства.
Альбом-каталог «Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років» створено на основі однойменної виставки, що відбувалася в грудні-січні 2007–2008 років в Національному художньому музеї України. Видання містить наукові статті, присвячені діяльності Культур-Ліґи, які вводять у контекст історичної епохи, в якій функціонувала Культур-Ліґа. Це статті Гілеля Казовського, Ольги Лагутенко і Марини Дмитрієвої. Основна частина видання – це репродукції робіт художників-учасників об’єднання Культур-Ліґа, яким передують короткі біографічні довідки про кожного митця. У виданні представлені роботи Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, А. Кольника, А. Лабаса, Е. Лисицького, А. Маневича, С. Нікітіна, І. Рабиновича, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Р. Фалька, Й. Чайкова, М. Шагала, М. Шейхеля, Н. Шифріна, Д. Штеренберг, С. Шор. Видання містить також каталог усіх вміщених в альбомній частині репродукцій.
(більше…)
“В альбомі, що лежить перед Вами, представлені роботи декількох періодів мого життя”. Пінхас (Павло) Фішель
