У розділі «Поза рубриками» читач має змогу ознайомитися з промовою президента України В.Ющенка у парламенті Держави Ізраїль Кнесеті 14 листопада 2007. Розділ «Драматургія» вміщує монодраму Й. Соболя. «Я не Дрейфус». Розділ «Проза» – твори Г. Кановича «Игра на вылет», Р.Плотникової «Швед у Полтаві», Я.Лотовського «Премии Оскара», С.Черепанова «Наполеон», А.Фредекінда «Pirsum Ha-Nes», З.Герберта «Апокрифи». Розділ «Поезія» – вірші М.Яснова, О.Лізена, Н.Сагаловського. В розділі «Епістолярія» – листування К. Чуковського з С.Мотовиловою та Л.Первомайського з Ю.Бейдером.
Художниця Зоя Лерман народилася, живе і працює в Києві (Україна). Ця книга про її особисту і творчу біографію, складена на основі її особистої розповіді і за спогадами і враженнями її друзів і колег. Живопис і графіка, представлена в книжці, дозволяє скласти враження про творчість Зої Лерман набагато краще, ніж будь-які слова. Зоя Лерман – художник високого поетичного натхнення. Вона наділена унікальним даром передати мовою мистецтва вічні істини добра, любові і краси. Тому її творчість не підпорядкована дії часу. Зоя Лерман не має нагород і звань, які надає влада й офіційні державні організації. Вона – художник у найточнішому і єдиному значенні цього слова. 
Ця книга є унікальною спробою автора дослідити події, що відбувалися у Східній Галичині і в його рідному місті Бережанах у період між 1919 і 1945 роками, поглянути на них не лише очима людини, яка ще дитиною пережила страхіття війни і Голокосту, а й очима інших учасників драми – поляків, євреїв, українців і німців. Це не просто ретельне історичне дослідження складних стосунків між етнічними групами, не просто спогади про мирні “янгольські” довоєнні часи, про трагічний період нацистської окупації і звірства енкаведистів під час панування совєтів. Це також пошук людяного й доброго в людині, пошук пояснення того, що робить із неї нелюда. Автор книги професор Шимон Редліх – один з небагатьох євреїв східногалицького міста Бережани, якому вдалося вижити в той страшний час, і сталося це завдяки українській родині Концевичів і польській родині Кодогних. Він знайшов у собі сили повернутися в минуле і розповісти нам про нього. 
Проза: Марiя Матiос. Апокаліпсис, Григорий Канович. Иаков, Артур Фредекинд. Меланхолия. Поезія: Юлия Веретенникова. Стихи и песенки, Павло Вiнтман. Поміж учора і завтра, Юрий Штерн. Два стихотворения. Критика і публицистика: Самсон Мадиевский. Judebergustigung «Пособничество евреям», Йоханан Петровський-Штерн. Новітній Мойсей, Стив Левин. Говоря по совести, чистоту которой отрадно соблюсти, Михаил Рыбаков. Игривы Брейтмана остроты, Мирослав Маринович.
Поза рубриками: Йди, мій народе! Промова Президента України Віктора Ющенка на міжнародному форумі «Let my people go!», присвяченому 60-річчю визволення концтабору Освенцім 20 січня 2005 р.
