Джерело: Дисиденти: Антологія текстів / за ред. Олексія Сінченка. – Київ: Дух і Літера, 2018. – С. 494–500.
У програмі “Дух і Літера” на Ukrlife TV літературознавець, кандидат філологічних наук Олексій Сінченко представив тритомне видання листування Євгена Сверстюка з його дружиною Валерією Андрієвською, у якому віддзеркалено дух епохи та побут діячів українського дисидентського руху.
Джерело: Юрій Скіра. Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост. – Київ: Дух і Літера, 2019. – С. 39–51.
У мінімалістичній прозі і поезії Дебора Фоґель (1900–1942) творить унікальну філософію речей. Її положення не систематизовано, а химерно, але зі стилем і смаком, розкидано по різних текстах. Тож читання книжки перетворюється на пригоду-мандрівку із полюванням на парадоксальні тези такої філософії, хоч їх і не треба довго вишукувати. У збірці представлено написану на початку 1930-х років коротку прозу, в якій яскраво відбилися і ориґінальний стиль, і особливості естетичної теорії, яку створила Фоґель, і розуміння специфіки людського існування в місті серед істот і речей, квітів і манекенів, пригод і непотребу.
Фоґель називала свої есеї «монтажами», і таке авторське означення їх добре характеризує. (більше…)
Якщо спробувати уявити видання, яке демонструвало би розмаїття підходів і векторів осмислення травми і посттравматичного стресового розладу (ПТСР), то «Почути травму» буде прикладом, кращим за будь-яку енциклопедію. Співавторами книжки можна назвати не лише співрозмовників Кеті Карут, а й усіх теоретиків і практиків, про яких згадано на її сторінках, а також – більшість згаданих травмованих осіб. Дослідники, із якими спілкувалася Карут, свідомі того, що досвід травми часто має колективне і культурне значення, а ті, хто пережили його, надають іще й несвідоме історичне свідчення. Тож вислуховування свідчень травмованих осіб протягом десятиліть сприяло й переглядові уявлень про те, що значить пам’ятати і як реаґувати на те, що опирається добровільному прийняттю і усвідомленню. (більше…)
