Анонсуємо фестиваль “Пам’яті Великого Майстра. Целанівські читання в Україні”! #запідтримкиУКФ
(Незабаром розкриємо усі деталі.)
Пауль Целан — німецькомовний поет і перекладач єврейського походження. Народився у Чернівцях (румунського підданства). Освіту здобував у Сорбонні, германістику та мовознавство. Найвідоміший вірш Пауля Целана — “Фуга смерті”
Чорне дійво світання ми п’ємо його вечорами
ми п’ємо його вдень і зрання ми п’ємо його уночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі
він посвистом псів своїх кличе
він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм
копати могилу в землі
він наказує нам грайте хутко до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе зрання і вдень ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі
там лежати не тісно
Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте і грайте
він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його голубі
глибше вганяйте лопати ви перші ви другі продовжуйте грати
до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень і зрання ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає
Він гукає смерть потребує ніжнішої гри
смерть це з Німеччини майстер
він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете димом
в повітря
тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер
ми п’ємо тебе вечорами і зрання ми п’ємо і п’ємо
смерть це з Німеччини майстер очі його голубі
він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в повітрі
він змій приручає і марить смерть це з Німеччини майстер
твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт
(1948)
Переклад вірша з німецької Петра Рихла.
Цей проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
4 травня розпочався відеомарафон «Друга світова – 75 років потому». Українські історики, філософи, літератори, митці поділяться своїми міркуваннями про події того часу та їхній вплив на сьогодення в Україні та світі. Проєкт підготовано видавництвом «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Медіапідтримку проєкту надає NV.
В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Вони увійшли навіть у мову сучасників, підміняючи адекватні теорії та концепти. Другу світову війну називали “Великою Вітчизняною” попри те, що вона була такою далеко не для всіх радянських людей. Хронологію війни теж було сфальсифіковано: ігнорувався її початок у 1939 році, коли нацисти та Совєти вторглися на території незалежних країн. Його заступав 1941 рік – початок німецько-радянської війни. І хоча в останні десятиліття в Україні поступово поширюються прийняті у західному світі практики пам’яті про Другу світову, ми ще далекі від їхнього засвоєння усім суспільством. Тому так важливо, щоб думки науковців та громадських діячів поширювалися за допомогою подібних проєктів.
«Фальсифікація подій минулого в наші дні потужно продовжується та розвивається путінським режимом як основна ідеологема “русского мира”, включаючи ідеологічне обґрунтування російської війни проти України. Ці причини спонукали нас звернутися до низки українських інтелектуалів – істориків, філософів, соціологів, літераторів, митців – із пропозицією поділитися своїми роздумами про Другу світову та її вплив на сьогодення. Проєкт дає можливість представити український погляд на ті події як альтернативу різним формам неправди та міфотворення», – пояснює керівник проєкту, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг.
Щоденно на YouTube-каналі UKRLIFE.TV публікуватимуться відеомонологи, зібрані тематично в чотири розділи: «Спогади», «Незнана історія», «Вплив на сьогодення» та «Вільні роздуми». Загалом проєкт налічує понад три десятки виступів.
«Історія, якщо це не пропаганда, несумісна з монополією на істину, – зазначає генеральна продюсерка UKRLIFE.TV Людмила Немиря. – Мій дідусь пройшов війну. Для нього вона була Великою Вітчизняною. Факти, які стали публічними в останні десятиліття, дають змогу по-новому подивитися на цю велику кровопролитну війну. Я переконана, що дискусії триватимуть ще багато років. Кожен повинен мати право на власні погляди, з яких складається спільна пам’ять».
__________________________________
Спікери проєкту:
«Спогади»
Юрій Прохасько, літературознавець, перекладач, психоаналітик, науковий співробітник Інституту літератури НАН України
Юрій Скіра,кандидат історичних наук, керівник проєктів Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету
Всеволод Стеблюк,заслужений лікар України, доктор медичних наук, у 2014 р. – начальник медичної служби батальйону «Миротворець», учасник боїв під Іловайськом, кавалер ордена «Народний герой України»
В’ячеслав Ліхачов, історик, політолог, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, провідний експерт з питань антисемітизму Асоціації єврейських організацій та громад України
Мирослав Маринович,проректор Українського католицького університету, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, філософ, член-засновник Української гельсінської групи, політв’язень комуністичного режиму
Сергій Буковський, кінорежисер-документаліст, народний артист України, лавреат Шевченківської премії (за телевізійний цикл «Війна: Український рахунок»)
Владислав Троїцький,театральний режисер, драматург, актор, керівник Центру сучасного мистецтва «Дах», президент міжнародного фестивалю сучасного мистецтва ГогольFest, лавреат Шевченківської премії
В рамках цього проєкту, започаткованого у 2016 році за підтримки Вааду України, поступово постає школа перекладів українською мовою з їдишу та івриту. Починаючи із 2017 року найбільш здібні студенти, які за попередній рік здобули навички професійно перекладати тексти з їдишу та івриту, почали працювати над перекладами окремих творів. На сьогодні маємо 5–6 досвідчених перекладачів з їдишу та івриту, які активно співпрацюють із Центром, частина з них – студенти та випускники магістерської та сертифікатної програм із юдаїки в НаУКМА. Перекладені твори публікуються як самостійні книжки, а невеликі за обсягом оповідання або ж окремі фрагменти друкуються в художньо-публіцистичному альманасі «Єгупець».
Найбільшим досягненням роботи Школи став переклад «Тев’є-молочника» Шолом-Алейхема (Олександра Уралова), який вийшов друком у видавництві «Знання». Це перший в українській історії переклад, оскільки за радянських часів Шолом Алейхема, та й не тільки його, частіше переказували, ніж перекладали. Обсяг книги майже на чверть більше за його радянський аналог. 2019 року за цю роботу Олександру Уралову було відзначено Премією Української асоціації юдаїки ім. Мартена Феллера та Жанни Ковби. Перекладачка працює над наступними творами класика.
Ще однією перемогою стала книга Менделя Ошеровича «Як живуть люди в Радянській Росії» про Великий голод – переклад публікацій газети «Форвертс» 30-х років. Перекладено також твори Давида Бергельсона, Дебори Фогель, Іцхока-Лейбуша Переца та ін.
Також Школа розпочала роботу над зібранням та перекладом текстів для «Антології єврейської літератури Східної Європи». В Антології будуть перекладені твори лауреатів Нобелівської премії Шмуеля Йосефа Агнона та Ісаака Башевіса Зінгера, а також Шолом-Алейхема, Ісаака Бабеля та багатьох інших. Упорядницею антології є Олександра Уралова, перекладачка, співробітниця Центру юдаїки та викладачка мови їдиш на сертифікатній програмі з юдаїки в НаУКМА.
З івриту українською перекладено прозові тексти Орлі Кастель-Блюм та поезія Ієгуди Аміхая. Завершено переклад книги Йорама Канюка «Рік 1948» (видано 2020 р.).
2017 року започатковано перекладацький семінар для учасників Шкіл перекладів з івриту та їдишу, на якому виступали Володимир Каденко, Олександра Уралова, Андрій Павлишин, Леся Лисенко, Наталя Комарова. Лектори продемонстрували учасникам програми особливості перекладу, які, в першу чергу, залежать від філософії і теорії перекладу, а не лише від особливості мов.
Наша авторка, поетка Маріанна Кіяновська здобула Національну премію імені Тараса Шевченка 2020 року!
Вона перемогла у номінації ‘’Література’’ із книгою поезій “Бабин Яр. Голосами” (Дух і Літера, 2017). Вірші Маріанни Кіяновської – свого роду монологи жертв трагедії в Бабиному Яру або її свідків. (більше…)
