«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я.
Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин.
Це незамінне видання для дослідників геноцидів та всіх, хто зацікавлений у пізнанні однієї з найтривкіших хвороб людства. (більше…)
Книга на сайтівидавництва
Спираючись на унікальні історичні місця, архіви і безсумнівне джерело – Будинок Анни Франк в Амстердамі, – автори бестселерів Нью-Йорк Таймс Сід Джейкобсон та Ерні Колон створили першу авторизовану графічну біографію Анни Франк. Тут представлене життя батьків Анни, Едіт та Отто; перші роки життя Анни у Франкфурті; поширення нацизму; еміграцію Франків до Амстердама; війну та окупацію; життя Анни у таємній прибудові; зраду й арешт; її депортацію та смерть у Берґен-Бельзені; виживання батька Анни та публікація її вражаючого щоденника.
Тегилим (Псалмы Давида) – одна из книг Первого Завета, являющейся неотъемлемой частью богослужений в иудейской и христианской традициях. Книга состоит из 150 псалмов с комментариями о повседневных жизненных ситуациях, чувствах и эмоциях, знакомым каждому вне зависимости от религиозных убеждений.
Гортаючи сторінки культурної історії Одеси ХХ століття, автор книжки аналізує фронтирну ідентичність, що склалася в цьому своєрідному місті. У першій частині праці проаналізовано загальні процеси, що визначили культурне обличчя Одеси, у другій подано портрети визначних мистців – Володимира Жаботинського, Петра Лещенка, Михайла Жука, Бориса Нечерди, Бориса Херсонського. Кожен з них по-своєму втілив образ приморського міста в його змінній ідентичності та незмінній чарівності. І якщо ці постаті сьогодні призабуті, то маємо добру нагоду, аби їх пізнати й оцінити глибше, разом з тим переосмислюючи й феномен Одеси ХХ століття. 
