Письменник та історик, батько й донька, мандрують сторінками єврейської історії у пошуках відповіді на запитання: чому слова настільки важливі для євреїв? На їхню думку, слова складають живий ланцюг, який простягається від Авраама до всіх наступних поколінь. Обговорюючи багато важливих тем, зокрема тяглість єврейської вченості, час і позачасся, єврейський індивідуалізм, жіночі голоси в літературі, світську єврейську ідентичність, автори показують, що спадкоємність і традиція залежать від записаних слів і постійного діалогу між поколіннями. Майстерно написана, сповнена ліризму і теплого гумору, ця книга розрахована на найширше коло читачів. Читати далі
Інтимний діалог на трьох – листування колишнього радянського політв’язня Євгена Сверстюка з дружиною Валерією Андрієвською під час перебування дисидента в ув’язненні презентували у рамках «Книжкового арсеналу» у Києві. Цього тижня представили перший том, до осені планують видати другий.
Перший том видання «Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська. Листи в неволі» присвячений періоду з 1973 до 1978 року, коли Сверстюк відбував покарання в таборах у Пермській області. Другий том, який планують видати до осені, – періоду заслання у 1979–1983 роках.
«Це буде перша книга, де життя в ті жахливі часи, коли пан Євген був чи в засланні, чи в тюрмі, буде представлена як діалог із його дружиною, як діалог людей, які підтримували один одного впродовж років і десятиліть», – розповів головний редактор видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг.
Хто із пересічних громадян чи навіть освіченої інтелігенції знає сьогодні такі імена, як Перец Маркіш, Давид Гофштейн, Давид Бергельсон та Лейб Квітко? Питання до певної міри риторичне, а відповідь на нього, як би це було невтішно, однозначна – одиниці. Та й то, здебільшого, фахівці-літературознавці і певне коло зацікавлених осіб. Сумно констатувати таку ситуацію майже повного забуття «цвіту» єврейських митців XX століття, котрі писали мовою їдиш саме на території України і здебільшого про життя на українських землях. Із поступовим відмиранням їдишу разом зі своїми носіями, література цією мовою також стала до певної міри мертвою і забутою в українському інтелектуальному просторі. Читати далі
В мире заочной коммуникации смайлами, мемами и эсэмэсками открыться кому-то совсем непросто. Ведь твое сообщение — лишь одна из многих вкладок на экране гаджета, заменяющего живое общение. И как хорошо, что среди нас есть те, кто хочет слушать, и те, кто, открывая свои уста, открывает и душу. Иза Хруслинская и Иосиф Зисельс почти на четырехстах страницах закрываются в воспоминаниях и рефлексиях, чтобы открыться друг другу и читателю. А он, читатель, отложив смартфон и взяв в руки книгу, сможет поговорить с двумя незаурядными личностями и, что самое важное, с самим собой. Читати далі
