Упорядники Ірина Берлянд та Гілель (Григорій) Казовський.
Збірка уманських панфутуристів-безмежників була створена найімовірніше на початку двадцятих років минулого століття і чекала на публікацію протягом століття. Альманах містить віршовані та прозаїчні тексти, написані трьома мовами: українською, російською та їдишем. У вступній статті відомий дослідник Гілель Казовський розповідає про історію створення альманаху, його художні риси та про драматичні біографії авторів. (більше…)
УПОРЯДНИЦЯ СІМАКОВА СВІТЛАНА
Київський єврейський театр «Мазлтов» Георгія Мельського мав особливий дух і свої фахові секрети. Ними у своїх спогадах про дивовижне театральне життя наприкінці 1980-х – на початку 1990-х діляться учасники творчого процесу. Цікаво буде не лише дослідникам єврейської культури, любителям театру і юдаїки в Україні, а й кожному, для кого важливо відчувати культуру не абстрактно, а наочно, як живий подих живих людей.
САФРІН ГОРАЦІЙ
Поет, сатирик, драматург, актор і режисер мандрівного театру Горацій Сафрін (1899–1980) був невтомним збирачем єврейського гумору та фольклору. Народжений у Монастириськах на Тернопільщині, він виріс і прожив першу половину життя в Станиславові (Івано-Франківську), спілкуючись із аристократами і мандрівними торгівцями, народними комедіантами і професійними журналістами, цадиками та успішними підприємцями, українцями, поляками й, звіснo, євреями.
ВИШЕСЛАВСЬКИЙ ГЛІБ
Уперше подано концептно монографічний погляд на художню творчість українського живописця і графіка Зіновія Толкачова (25.02.1903–30.08.1977), що значною мірою була пов’язана із висвітленням теми Голокосту під час Другої світової війни. Учень ВХУТЕМАСу, випускник графічного факультету Київського художнього інституту (1930), Толкачов брав участь у громадянській та німецько-радянській війнах, зокрема звільнюючи в’язнів концтаборів Майданек й Аушвіц (Освенцим). Зиновій Толкачов — автор живописної серії «Освенцим» (1967–1968), графічних серій «Окупанти» (1942), (більше…)
Володимир Соломонович Біблер (1918–2000) – російський філософ, творець оригінальної філософської системи діа-логіки, або логіки діалогу культур (=культур логіки). Біблер послідовно розвиває концепцію культури як діалогу культур: культури різних епох не знімають одна одну на шляху загальнолюдського прогресу, проте в мисленні, художньому баченні, громадському бутті сучасної людини вони спілкуються, сперечаються, взаємопередбачають і взаємообґрунтовують одна одну. Саме з цього боку він аналізує гостро сучасні проблеми культури, цивілізації, громадянського суспільства, освіти тощо. У рік ювілею Філософа у першій частині книги ми пропонуємо українські переклади кількох статей Біблера, хоча й написаних більше ніж 25 років тому, проте досі актуальних. Другий розділ книги містить тексти про Володимира Біблера, створені в різний час його учнями. (більше…)
