Як судили без суду в Совєтському Союзі, ховали в’язнів від сусідів та змушували людей красти їжу у друзів. Що здавалось страшнішим німецького концтабору та як залишитись людиною в нелюдських умовах. Ця книга написана російською, але ніколи не видавалась в Россії. Та чи буде? Навряд чи найближчим часом. Але ми мусимо знати правду та розповідати іншим. Про життя та ув’язнення доктора філософії Юліуса Марголіна – в інтерв’ю з історикинею Ріною Ісаєвою, яка долучилась до першого видання книги спогадів “Подорож до країни Зе-Ка” “На підставі п’ятирічного досвіду я стверджую, що радянська влада створила у своїй країні підземне пекло, царство рабів за колючим дротом, недоступне контролю світової громадської думки”, – Юліус Марголін.
Саша Уралова, перекладачка та викладачка їдишу, про унікальний досвід перекладу А. Суцкевера та цікаві сторінки його життя. Співець їдишу та приклад сміливої боротьби в окупації. Чому ще може навчити нас Суцкевер Авром та його унікальна творчість – дивіться в інтерв’ю. Два прозових твори поета Аврома Суцкевера (1913–2010) в українському перекладі з їдишу публікуються вперше: книга нарисів «Із Віленського гетто» та збірка поезій у прозі «Зелений акваріум. Оповідання». Перший твір Суцкевер написав як свідок подій Другої світової війни та Голокосту – разом із євреями литовської столиці поет був ув’язнений у Віленському гетто. За цих умов Суцкевер із іншими митцями та літераторами кілька років поспіль займався порятунком культурної спадщини литовського єврейства від повного знищення, а пізніше боровся за життя і свободу у складі партизанського загону. Другий твір містить тексти різних років, в яких у притчевій формі переосмислено дитинство, дорослішання та виживання за умов Катастрофи, а також подальшу долю поета, його життя в новоутвореній Державі Ізраїль та несподівані зустрічі під час подорожей світом.
Репортаж з події
Упорядник БЕРЛЯНД ІРИНА
Збірка присвячена справі Бейліса – одному з останніх судових процесів, пов’язаних із так званим «кривавим наклепом» (безпідставним обвинуваченням євреїв у ритуальних вбивствах). Він відбувся в Києві у вересні–жовтні 1913 року і набув надзвичайного розголосу в усьому світі. Обвинувачений юдей Мендель Бейліс був виправданий, праві антисемітські сили Російської імперії зазнали поразки, а сам процесс викрив жахливий стан політичної та судової системи напередодні Першої світової війни.
ВИШЕСЛАВСЬКИЙ ГЛІБ
Уперше подано концептно монографічний погляд на художню творчість українського живописця і графіка Зіновія Толкачова (25.02.1903–30.08.1977), що значною мірою була пов’язана із висвітленням теми Голокосту під час Другої світової війни. Учень ВХУТЕМАСу, випускник графічного факультету Київського художнього інституту (1930), Толкачов брав участь у громадянській та німецько-радянській війнах, зокрема звільнюючи в’язнів концтаборів Майданек й Аушвіц (Освенцим). Зиновій Толкачов — автор живописної серії «Освенцим» (1967–1968), графічних серій «Окупанти» (1942), (більше…)
ЗИҐМУНТ БАУМАН
Книга відомого соціолога та філософа Зиґмунта Баумана «Модерність і Голокост» посіла особливе місце серед численних праць про трагедію європейського єврейства. Автор послідовно спростовує тезу про те, що цей геноцид був проявом крихкості цивілізації, натомість пропонує подивитися на Голокост як на свідчення її потужного потенціалу. Зиґмунт Бауман демонструє, що коріння геноциду сягає самої природи модерності, важливими ознаками якої є націоналізм, конструювання штучного соціального порядку, (більше…)
