Видання являє собою антологію малодоступних зараз текстів тридцяти чотирьох представників українського авангарду: художників, які виступають як критики і науковці; арт-критиків, які виступають як аналітики і концептуалісти; поетів і письменників, які виступають як створювачі й аналітики сучасних їм мистецьких форм. Читач отримує тематичне, особистісне та світоглядне розмаїття поглядів на творче «впорядкування» художньої форми в українському візуальному мистецтві 1910–1930-х, зможе поринути у вир творчих суперечок, боротьби амбіцій і залагодження підходів, калейдоскоп різноскерованих пошуків мистецької правди й усамітнення в соціальній невідворотності історичних подій. (більше…)
видавництва
«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я.
Гортаючи сторінки культурної історії Одеси ХХ століття, автор книжки аналізує фронтирну ідентичність, що склалася в цьому своєрідному місті. У першій частині праці проаналізовано загальні процеси, що визначили культурне обличчя Одеси, у другій подано портрети визначних мистців – Володимира Жаботинського, Петра Лещенка, Михайла Жука, Бориса Нечерди, Бориса Херсонського. Кожен з них по-своєму втілив образ приморського міста в його змінній ідентичності та незмінній чарівності. І якщо ці постаті сьогодні призабуті, то маємо добру нагоду, аби їх пізнати й оцінити глибше, разом з тим переосмислюючи й феномен Одеси ХХ століття. 
До книги входить близько 300 невеликих есеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка (1814–1861) – поета, художника, музиканта, мислителя. Шевченко постає тут людиною, яка надзвичайно тонко й трепетно відчуває природу, мистецтво, життя в усіх його проявах: від побуту до метафізики. Автор розглядає Шевченка в широкому контексті української та світової культури. А ще, пильно вдивляючись в образ поета, він намагається описати свій власний духовний досвід. 
