Це видання є найбільш повним авторським збірником українських перекладів Юліана Тувіма. Маріанна Кіяновська не лише талановито переклала понад півтори сотні його поезій, а й створила унікальний портрет-реконструкцію польського поета єврейського походження на тлі епохи, на тлі більш як півстолітньої історії Польщі. Перекладач спробувала розкрити феномен таланту й особистості Юліана Тувіма, не уникаючи при цьому болісних і складних тем. Відтак, “Поезії та контексти” – це не лише вірші, а й факти (в іменах і датах), уривки зі спогадів сучасників, які особисто знали Тувіма. Ними зафіксовано барвистий і суперечливий образ однієї з найвидатніших і найтрагічніших постатей у польській культурі XX століття.
Ця книга стала останньою в циклі з п’яти праць Світлани Алексієвич під загальною назвою «Червона людина. Голоси утопії».
«Комунізм мав божевільний план, – розповідає авторка у передмові до книги, – переробити «стару» людину, «ветхого Адама». І це здійснилося… може, лише це й здійснилося. За сімдесят з гаком років у лабораторії марксизму-ленінизму створили окремий людський тип – «homo soveticus». Хтось вважає, що це трагічний персонаж, а хтось називає його «совком». Мені здається, я знаю цю людину, вона добре мені знайома, я з нею поруч, пліч-о-пліч, прожила чимало років. Вона – це я. Це мої знайомі, друзі, батьки».
Монологи, що потрапили до книги, авторка записувала протягом останнього десятиріччя, мандруючи всім колишнім Радянським Союзом. (більше…)
Книга на сайтівидавництва
23-й номер альманаху «Єгупець» розпочинається текстом промови Леоніда Фінберга на церемонії вручення премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів «Підстава для оптимізму». У розділі «Проза» опубліковані твори Ісаака Башевіса Зінгера «Корона з пір’я» та «Кабаліст зі східного бродвею», повість Сергія Черепанова «Понедельник, вторник». Рубрика «Поезія» представлена віршами Інни Лісової, Леоніда Череватенка, Лесі Лисенко, Дениса Голубицького, Дебори Фогель у перекладі з їдишу Юрка Прохаська. Розділ «Критика та публіцистика» містить у собі текст виступу Йосипа Зісельса на народному вічі Євромайдану 15 грудня 2013 року, дослідження Синтією Озік творчості І. Б. Зінгера, Бруно Шульца та Шолом-Алейхема у перекладі Ярослави Стріхи, дві глави з майбутньої книги Олі Гнатюк “Відвага і страх” про історію окупованого Львову, стаття Анни Прохорової про проект «Я сторож брату моєму» про людей, що постраждали за допомогу євреям під час Голокосту. (більше…)
У роботі Якова Бердичєвського простежуються багатовікові органічні зв’язки російських євреїв з книгою, у кожному окремому випадку позначеної книжковим знаком – екслібрисом. Перед читачем проходить галерея з сотень книжкових знаків, що супроводжуються описом єврейських книжкових зібрань, які були відмічені цими знаками (обсяг і склад бібліотеки, її характеристика і доля, громадська позиція власника і його роль у науці, техніці, культурі, мистецтві тощо). Історичний зріз роботи дорівнює двом століттям – дев’ятнадцятому та двадцятому. Для широкого кола книголюбів.
Читачеві пропонується збірник інтерв’ю, які записані впродовж кількох останніх років, аби показати учасників історичних подій нашого часу. Cеред них науковці, публіцисти, дисиденти і громадські діячі. Вони представляють своє бачення українсько-єврейських відносин, формулюють актуальні питання сьогодення. Автори не обминають «гарячі точки» взаємин, найбільш болючі для українців та євреїв. Зазначені у книзі факти, а також досвід знаходження порозуміння українських та єврейських лідерів в останні десятиліття, на думку авторів, варті всебічного висвітлення. (більше…)
