Амос Оз, Фанія Оз-Зальцберґер. Євреї і слова

Письменник та історик, батько й донька, мандрують сторінками єврейської історії у пошуках відповіді на запитання: чому слова настільки важливі для євреїв? На їхню думку, слова складають живий ланцюг, який простягається від Авраама до всіх наступних поколінь. Обговорюючи багато важливих тем, зокрема тяглість єврейської вченості, час і позачасся, єврейський індивідуалізм, жіночі голоси в літературі, світську єврейську ідентичність, автори показують, що спадкоємність і традиція залежать від записаних слів і постійного діалогу між поколіннями. Майстерно написана, сповнена ліризму і теплого гумору, ця книга розрахована на найширше коло читачів. Читати далі



Діалог під наглядом: епістолярії Євгена Сверстюка на «Книжковому арсеналі»


Інтимний діалог на трьох – листування колишнього радянського політв’язня Євгена Сверстюка з дружиною Валерією Андрієвською під час перебування дисидента в ув’язненні презентували у рамках «Книжкового арсеналу» у Києві. Цього тижня представили перший том, до осені планують видати другий.

Перший том видання «Євген Сверстюк – Валерія Андрієвська. Листи в неволі» присвячений періоду з 1973 до 1978 року, коли Сверстюк відбував покарання в таборах у Пермській області. Другий том, який планують видати до осені, – періоду заслання у 1979–1983 роках.

«Це буде перша книга, де життя в ті жахливі часи, коли пан Євген був чи в засланні, чи в тюрмі, буде представлена як діалог із його дружиною, як діалог людей, які підтримували один одного впродовж років і десятиліть», – розповів головний редактор видавництва «Дух і літера» Леонід Фінберг.

Читати далі



Відлуння забутої літератури (про книгу Геннадія Естрайха “Культура мовою їдиш: Україна, перша половина XX ст.”)

Хто із пересічних громадян чи навіть освіченої інтелігенції знає сьогодні такі імена, як Перец Маркіш, Давид Гофштейн, Давид Бергельсон та Лейб Квітко? Питання до певної міри риторичне, а відповідь на нього, як би це було невтішно, однозначна – одиниці. Та й то, здебільшого, фахівці-літературознавці і певне коло зацікавлених осіб. Сумно констатувати таку ситуацію майже повного забуття «цвіту» єврейських митців XX століття, котрі писали мовою їдиш саме на території України і здебільшого про життя на українських землях. Із поступовим відмиранням їдишу разом зі своїми носіями, література цією мовою також стала до певної міри мертвою і забутою в українському інтелектуальному просторі. Читати далі



Леся Шевцова. Відкриваючи себе ближньому (рец. на кн.: Господи, Ти відкриєш уcта мої… Йосиф Зісельс у розмовах з Ізою Хруслінською)

В мире заочной коммуникации смайлами, мемами и эсэмэсками открыться кому-то совсем непросто. Ведь твое сообщение — лишь одна из многих вкладок на экране гаджета, заменяющего живое общение. И как хорошо, что среди нас есть те, кто хочет слушать, и те, кто, открывая свои уста, открывает и душу. Иза Хруслинская и Иосиф Зисельс почти на четырехстах страницах закрываются в воспоминаниях и рефлексиях, чтобы открыться друг другу и читателю. А он, читатель, отложив смартфон и взяв в руки книгу, сможет поговорить с двумя незаурядными личностями и, что самое важное, с самим собой. Читати далі



Моисей Береговский. Еврейский музыкальный фольклор (текстовая вкладка к собранию дисков)