“Маємо думати сьогодні, хто буде моральними авторитетами завтра”: Інтерв’ю Леоніда Фінберга журналу “Країна”

Вибори цього року – іспит для суспільства: зможемо тверезо оцінити наші можливості чи підемо за популістами? У ХХ столітті ми його не склали й отримали крах, – каже видавець Леонід Фінберг.

Джерело: Країна. – 2019. – № 4 (31 січня).

21 січня в Києві вперше за незалежності відкрили барельєф главі Директорії УНР Симону Петлюрі. Як охарактеризуєте цю подію?

– Це етап, коли визнаємо не російську, а власну версію історії. Для мене Петлюра – інтелігент, який узяв на себе відповідальність у складні часи. Він багато зробив, щоб відбулась Українська держава. Але обставини були потужнішими за його волю. Не зміг зупинити божевілля хохлократії (від слів “охлократія” – влада натовпу і “хохол” – несвідомий українець. – Країна). У післявоєнне зубожіння більшовики обіцяли поділити все багатство. Зупинити тих, хто повірив у ці нереальні соціалістичні утопії, було неможливо. Тверезих голосів не почули. Сьогодні нам теж це загрожує. Читати далі



Тарас Шевченко. Кобзар. Вибрані твори: видання-білінгва. Пер. їдишем Давида Гофштейна

Ця книга є виданням-білінгвою вибраних творів із «Кобзаря» Тараса Шевченка. Усі вміщені тут переклади їдишем були зроблені впродовж 1920–1930-х років відомим єврейським поетом Давидом Гофштейном (1889–1952). Книга проілюстрована малюнками «бойчукіста» Василя Седляра (1899–1937), якими було оформлено унікальне видання «Кобзаря» 1931 р. Читати далі

Леонід Фінберг про українське книговидання, культурний поступ, політичні та моральні виклики

25 січня 2019 року директор Центру юдаїки, головний редактор видавництва “Дух і Літера” Леонід Фінберг дав інтерв’ю журналу “Країна”.

…Люди мого покоління, яким вдалося дожити і які не були вбиті системою, за ці роки роки зробили набагато більше, ніж їхні колеги у більш спокійних країнах, бо це для нас виклик. Бо у нас був нуль, і ми вибираємо зі світової культури найкращі твори, ми намагаємося їх перекласти і видати… Це збагачує нас. Це збагачує тих, хто навколо нас. Це – становлення нормальної демократичної культури на рівні культури світу.

Наші попередники такого досвіду не мали. Нашим колегам в інших країнах… не потрібно видавати Канта, Гегеля чи Гайдеггера. У них усе це було видано, і залишається невелика частинка простору, де вони можуть працювати. А у нас вибір широкий. Мені кажуть: а як конкуренція? На жаль, її майже немає…

Пропонуємо вашій увазі найцікавіші відеофрагменти інтерв’ю:

Читати далі



Ігор Гольфман про книгу “Сторінки єврейської історії України”

Во-первых, если из истории Украины каким-то образом вычленить еврейскую компоненту, то никакой истории не получится. Во-вторых, появление на свет учебного пособия «Страницы еврейской истории Украины», допущенного для использования в учреждениях общего среднего образования – абсолютный феномен.

Нигде в европейских странах исторического проживания еврейской диаспоры такого учебника нет. Например, в России, где в 2000 году при Философском факультете СПбГУ был создан Центр гебраистики и иудаики — академическая структура в области еврейских исследований, позже переросшая в Кафедру еврейской культуры СПбГУ, и финансируемая крупнейшими фондами, в том числе The Rothschild Foundation Europe, — аналогичное учебное пособие никогда не издавалось. Читати далі



Михайло Хейфец про Василя Стуса та інших українських політв’язнів-побратимів

Джерело: Михайло Хейфец. Виступ на презентації книги “Поле відчаю, поле надії” (Київ, 1995 р.) // Єгупець: Художньо-публіцистичний альманах. — Київ: Дух і Літера, 2016. — № 25. — С. 14—17.