«Хасидське», Їцхок Лейбуш Перец

ПЕРЕЦ ЇЦХОК ЛЕЙБУШ

width=

Їцхок Лейбуш Перец (1852–1915) — один із класиків єврейської літератури мовою їдиш, засновник єврейського літературного модернізму. Пропонована збірка «Хасидське» є своєрідним художнім дослідженням життя хасидських євреїв, їхньої духовності, традицій та вірувань. Кожна історія відображає елементи хасидської філософії, такі як віра в божественне провидіння, важливість праведного життя та значення радості й любові. Перец майстерно використовує народні легенди, притчі та перекази. В оповіданнях читач зустрічається як із видатними духовними лідерами, так і з простими людьми. Його герої часто стикаються з моральними викликами й роблять вибір, який виявляє їхню силу та віру.

(більше…)

Паріст: антологія єврейського оповідання

width=

У видання увійшли переклади творів п’ятнадцятьох єврейських письменників Східної Європи другої половини ХІХ–ХХ ст. Читач має змогу ознайомитися з розмаїттям їдишської літературної традиції – від оповідання «дядька єврейської літературної родини» Їцхока Лейбуша Переца до творів модерністів Дер Ністера, Довида Берґелсона, Їцхока Башевіса-Зінґера, Йосефа Бурґа. Фрагменти жіночої єврейської літератури представлені творами Фрадл Шток, Каді Молодовської та Блюми Лемпел.

(більше…)

Видання семи перекладених з їдишу книжок за підтримки «Креативної Європи»

Справжня культура ніколи не вмирає: сучасні переклади з їдишу українською мовою.

Цей проєкт реалізується Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (організація-координатор), Литовською національною бібліотекою імені Мартінаса Мажвідаса та Науково-видавничим об’єднанням «Дух і Літера» (партнери).

Ідея проєкту – публікація серії із семи видань, у яких вперше представлені українські переклади знакових текстів, написаних їдишем. Така серія стає можливою лише зараз, за три десятиліття після відновлення Україною незалежності, оскільки покоління перекладачів з їдишу на українську (і навпаки) першої половини XX ст. було знищено під час Голокосту та сталінських репресій проти єврейської культури. На жаль, традицію перекладів з їдишу довго не вдавалося відновити. (більше…)

Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець» № 33

33-тє число альманаху складається з двох частин: «Війна» й «Довоєнне». У першій – есей і фрагменти щоденника Олени Стяжкіної, інтерв’ю з біженцями й волонтерами, статті Костянтина Сігова та Віти Сусак, а також фрагменти поетичних циклів Маріанни Кіяновської та Ольги Самолевської.

До другої частини увійшли фрагмент книги Льва Копелєва, «Єврейські фактазії» Велвла Черніна, переклади малої прози Марека Гласка та оповідань Ісака Бабеля, вірші Олени Аксельрод, Наталії Хаткіної, Халіни Посвятовської й добірка поезій «Зухвале єврейське віконце» (більше…)

Тегілім: коментар до коментарів рабина Гірша

Книга Псалмів, Тегілім, може бути цікавою з двох причин. По-перше, як релігійний текст і джерело морально-етичних настанов. По-друге, як поетичний твір і естетичний предмет. Але якщо він доповнений коментарями Шимшона Рафаеля Гірша, то є ще й «по-третє». Це досить смілива проба герменевтичного аналізу святенного письма, що виявляє потенціал культурного артефакту. Інакше кажучи, коментарі Шимшона Рафаеля Гірша – один із якорів екзегетики, тобто трактування релігійного тексту з причини пошуку його переконливості, істинності і, що важливо, дієвості назовні.

Особливістю Псалмів редакції Гірша є її функція, що була реакційною відповіддю антимодерної протидії за збереження самобутності шляхом заглиблення в писемний текст і нарощування плюралістичної терпимості до інакшого. Адже вона виникла в часи колоніалізмів, формування національних держав, активного промислового поступу і трансформації економічно-суспільних відносин, асиміляції юдеїв Європи в християнському світі на цьому тлі й пошуків реформування юдейської етики, яка реагувала би на ті зміни. (більше…)