15 лютого у Бібліотеці імені Ошера Шварцмана відбулася чергова зустріч з циклу “Юдаїка в Україні” – культурно-просвітницької програми Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства.
Тема зустрічі – “Українсько-єврейські взаємини в дисидентському колі: досвід солідарності до 1991 року та в національних державах після 1991 року”.
Зустріч проходила у форматі діалогу наукової співробітниці Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Юлії Кравченко із дисидентом, колишнім політ’вязнем, співголовголовою Асоціації єврейських організацій та общин України Йосифом Зісельсом.
Єврейсько-українські взаємовідносини на наших теренах, за словами пана Йосифа, протягом багатьох століть залишались складними. Євреї завжди залишались «іншими» – інші мова, одяг. Що вже казати про релігію… Та й вже у совєцькі повоєнні роки (скоріше навіть, з так званої «відлиги» Хрущова) цілі у дисидентів різних національних груп цілі були різні. Переважна більшість українського політичного опору була сильно повернута на лівий соціалістичний бік, на ревізію існуючого комуністичного суспільства в бік лібералізації.
Єврейське ж дисидентство того часу замикалось більше на своїх проблемах. Одна частина боролася за право вільного виїзду з «країни рад». Більшість же боролась на культурному фронті – залишатись, але мати право вільно вивчати свою історію, мову, традицію.
Фактично вперше зустріч цих груп відбулась вже у таборах. Й там перетворилась на тісне спілкування та дружбу. Бо ворог був один – табірна адміністрація зі її споконвічним «розділяй та володарю» та вся комуністична імперська система, що мала на меті лише підкорення людини. Об’єднувались й для допомоги сім’ям тих, відбував термін. Ще одне зауваження від Йосифа Самуїловича – у таборах він фактично не зустрічав проявів антисемітизму, як мінімум у зовнішніх проявах.
Після проголошення незалежності України відносини спіткало охолодження – ціль була досягнута, спільний ворог зник… Чи не тому ми сьогодні знову бачимо єднання українців та євреїв проти спільного зла?
Під час спілкування згадувалось ім’я ще однієї легенди – правозахисника, лікаря-психіатра й також дисидента та колишнього політв’язня Семена Глузмана. На жаль, вже наступного дня отримали з новин сумну звістку – Семен Фішельович пішов із життя… Частково ці моменти висвітлені у книзі Йосифа Зісельса «Розсуди мої помисли», що побачила світ 2021 року у видавництві “Дух і Літера”. Книжку можна прочитати у Бібліотеці імені Ошера Шварцмана. Де ми побачимося на наступних заходах програми.
Проєкт здійснюється у партнерстві з ЄСКЦ Hillel Kyiv / Гілель Київ за підтримки JDC Ukraine.
