І знову по колу. Розмови з вояками Варшавського гетто.

Ґрупінська Ханка

width=

«І знову по колу» – це запис розмов з учасниками та учасницями повстання у Варшавському гетто (квітень 1943 року), які польська журналістка, есеїстка, письменниця і дослідниця Ханка Ґрупінська провадила у 1985–2000 роках. У фокусі діалогів-спогадів перебуває повсякденне життя в гетто і поза ним у реаліях Голокосту, подробиці роботи підпільних організацій, людські емоції та стосунки, біографії, порятунки і смерті, приготування до збройного виступу, нерівні бої з нацистами, відступ уцілілих повстанців із гетто, а також їхнє повоєнне життя в Польщі та за кордоном. Герої Варшавського гетто з відстані прожитих десятиліть міркують про природу Голокосту і Опору, про людські якості у критичні моменти, про добро і зло.

Читати далі



Серед розбитих надгробків: антологія сучасноï їдишської поезіï

width=

Антологія пропонує читачеві знайомство із сучасною їдишською поезією та її авторами. Сучасна їдишська поезія не є масовим явищем, адже їдишем нині фактично не послуговуються у побуті. Серед її творців сьогодні багато професійних літературознавців, істориків культури, лінгвістів та перекладачів класичної художньої літератури з їдишу іншими мовами. Всі вони здобули освіту іншими мовами. Їхня творчість мовою їдиш є результатом усвідомленого рішення. У цьому сенсі сучасна їдишська поезія є унікальним явищем, а запропонована Антологія висвітлює її розмаїття.

Перекладачі: Велвл Чернін, Валерія Богуславська, Петро Рихло, Юрко Прохасько, Анна Уманська.

Упорядник: Велвл Чернін. Читати далі

Розділ: Видання з юдаїки | Теґи:


Маніфести та документи єврейського авангарду

width=

Видання пропонує першу наявну в перекладі з їдишу добірку програмових документів їдишського авангарду: художників, критиків, письменників, поетів та митців широкого профілю, що осмислювали становлення і шляхи подальшого розвитку єврейського мистецтва. Їдишомовний дискурс єврейського мистецтва постає у хронологічному й тематичному порядку, відкриваючи читачеві широку панораму початку ХХ століття, з усім її новочасним різноманіттям. Рефлексії, роздуми, рецензії, критика й реакція на критику, міркування про «шляхи єврейського мистецтва» і «завдання єврейського мистця» — з усім цим україномовний читач має змогу вперше ознайомитися, аби отримати уявлення чи зрозуміти досконаліше калейдоскопічність, багатоголосся, особистісні й інтертекстуальні контакти їдишомовних мистців у 1900-1930-ті роки, що відбувалося близько й далеко, та повсякчас мали в собі дещо, що може відгукнутися. Видання розраховане на широке коло поціновувачів мистецтва, на людей, знайомих із єврейським мистецтвом чи з мистецтвом авангарду. Читати далі

Розділ: Видання з юдаїки | Теґи:


Екзекуція збірник уманських безмежників

Упорядники Ірина Берлянд та Гілель (Григорій) Казовський.
width=

Збірка уманських панфутуристів-безмежників була створена найімовірніше на початку двадцятих років минулого століття і чекала на публікацію протягом століття. Альманах містить віршовані та прозаїчні тексти, написані трьома мовами: українською, російською та їдишем. У вступній статті відомий дослідник Гілель Казовський розповідає про історію створення альманаху, його художні риси та про драматичні біографії авторів. Читати далі



Пасхальна Гаґада. Совєтська версія

width=

Видання пропонує ознайомитися з двома основними версіями «червоних гаґадот», що були частиною совєтського антирелігійного проєкту. На відміну від традиційної Гаґади на свято Песах, ці невеличкі «роздаткові матеріали», створені у 20-ті роки минулого століття, мали поступово підмінити основні релігійні поняття, аби звернути народні маси на шлях відторгнення релігії і, відтак, призвести до занепаду й маргіналізації юдаїзму, як і всіх інших релігій у СРСР.

За висловом упорядниці й авторки передмови Анни Штерншис, «Червона Гаґада — це релікт неіснуючої більше цивілізації. Це — один із яскравих залишків їдишської культури СРСР. Населення, яке могло сприймати ці матеріали в їхній оригінальній формі, здебільшого вже немає. Маємо надію, що ця публікація допоможе ліпше зрозуміти єврейське життя в СРСР в період 1920-х років». Читати далі