Серед розбитих надгробків: антологія сучасноï їдишської поезіï

width=

Антологія пропонує читачеві знайомство із сучасною їдишською поезією та її авторами. Сучасна їдишська поезія не є масовим явищем, адже їдишем нині фактично не послуговуються у побуті. Серед її творців сьогодні багато професійних літературознавців, істориків культури, лінгвістів та перекладачів класичної художньої літератури з їдишу іншими мовами. Всі вони здобули освіту іншими мовами. Їхня творчість мовою їдиш є результатом усвідомленого рішення. У цьому сенсі сучасна їдишська поезія є унікальним явищем, а запропонована Антологія висвітлює її розмаїття.

Перекладачі: Велвл Чернін, Валерія Богуславська, Петро Рихло, Юрко Прохасько, Анна Уманська.

Упорядник: Велвл Чернін. (більше…)

Маніфести та документи єврейського авангарду

width=

Видання пропонує першу наявну в перекладі з їдишу добірку програмових документів їдишського авангарду: художників, критиків, письменників, поетів та митців широкого профілю, що осмислювали становлення і шляхи подальшого розвитку єврейського мистецтва. Їдишомовний дискурс єврейського мистецтва постає у хронологічному й тематичному порядку, відкриваючи читачеві широку панораму початку ХХ століття, з усім її новочасним різноманіттям. Рефлексії, роздуми, рецензії, критика й реакція на критику, міркування про «шляхи єврейського мистецтва» і «завдання єврейського мистця» — з усім цим україномовний читач має змогу вперше ознайомитися, аби отримати уявлення чи зрозуміти досконаліше калейдоскопічність, багатоголосся, особистісні й інтертекстуальні контакти їдишомовних мистців у 1900-1930-ті роки, що відбувалося близько й далеко, та повсякчас мали в собі дещо, що може відгукнутися. Видання розраховане на широке коло поціновувачів мистецтва, на людей, знайомих із єврейським мистецтвом чи з мистецтвом авангарду. (більше…)

Екзекуція збірник уманських безмежників

Упорядники Ірина Берлянд та Гілель (Григорій) Казовський.
width=

Збірка уманських панфутуристів-безмежників була створена найімовірніше на початку двадцятих років минулого століття і чекала на публікацію протягом століття. Альманах містить віршовані та прозаїчні тексти, написані трьома мовами: українською, російською та їдишем. У вступній статті відомий дослідник Гілель Казовський розповідає про історію створення альманаху, його художні риси та про драматичні біографії авторів. (більше…)

Пасхальна Гаґада. Совєтська версія

width=

Видання пропонує ознайомитися з двома основними версіями «червоних гаґадот», що були частиною совєтського антирелігійного проєкту. На відміну від традиційної Гаґади на свято Песах, ці невеличкі «роздаткові матеріали», створені у 20-ті роки минулого століття, мали поступово підмінити основні релігійні поняття, аби звернути народні маси на шлях відторгнення релігії і, відтак, призвести до занепаду й маргіналізації юдаїзму, як і всіх інших релігій у СРСР.

За висловом упорядниці й авторки передмови Анни Штерншис, «Червона Гаґада — це релікт неіснуючої більше цивілізації. Це — один із яскравих залишків їдишської культури СРСР. Населення, яке могло сприймати ці матеріали в їхній оригінальній формі, здебільшого вже немає. Маємо надію, що ця публікація допоможе ліпше зрозуміти єврейське життя в СРСР в період 1920-х років». (більше…)

«Хасидське», Їцхок Лейбуш Перец

ПЕРЕЦ ЇЦХОК ЛЕЙБУШ

width=

Їцхок Лейбуш Перец (1852–1915) — один із класиків єврейської літератури мовою їдиш, засновник єврейського літературного модернізму. Пропонована збірка «Хасидське» є своєрідним художнім дослідженням життя хасидських євреїв, їхньої духовності, традицій та вірувань. Кожна історія відображає елементи хасидської філософії, такі як віра в божественне провидіння, важливість праведного життя та значення радості й любові. Перец майстерно використовує народні легенди, притчі та перекази. В оповіданнях читач зустрічається як із видатними духовними лідерами, так і з простими людьми. Його герої часто стикаються з моральними викликами й роблять вибір, який виявляє їхню силу та віру.

(більше…)